Тетяна Олiйник - Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник

- Зовсім знахабніли, буржуї! Серед білого дня дитину в батьків купувати! Ні сорому, ні совісті... - обурювалася Сакура.

- І все ж, Акторе, ти маєш поводитися обережніше і не світити свої здібності, - зауважив куратор. - Нам не потрібні зайві неприємності.

- Вибачте, я не очікував, що так вийде. Наступного разу буду уважнiшим, - зніяковів Макс.

- Виходить, гідні кадри ми ростимо в агентстві, якщо навіть американське ЦРУ ними зацікавилося, - усміхнувся Перший, підморгнувши агентові Бульдогу.

- Ось чому я і згадав про подвійних агентів, - пояснив Макс, - і це навело мене на думку про Плохiша.

- М-да... я розумію хід твоїх думок, агенте 2601, - задумався Перший. - Доречі, бути подвійним агентом заради грошей - це ганебно, а вести подвійну гру, щоб водити за ніс ворога - це цілком гідне заняття для секретного агента.

- Я вас чудово зрозумів, - кивнув головою Актор.

У школі Макс попередив Віталіка про заплановану зустріч на їхньому звичному місці:

- Є серйозна розмова, агенте Плохiш. Приходь без запізнень.

Віталік з'явився навіть раніше обумовленого часу. Але побачивши жінку поруч із Максом, трохи зніяковів.

- Вiтаю, Віталіку, - привіталася Сакура, - сподіваюся, ти мене пам'ятаєш?

В очах Плохiша відбився пошук потрібної інформації. Покопирсавшись у своїй голові, він, нарешті, вивудив потрібні спогади:

- Я вас згадав! - вигукнув він. - Це ж ви були того дня з Актором!

- Так, вірно. Мене звати агент Сакура, - усміхнулася жінка і простягнула руку.

Захоплений хлопчик схопив її долоню і затряс, що є сили:

- Агент Плохiш, пр-р-риємно познайомитися!

- Позаштатний агент Плохiш, - поправив його Макс, багатозначно подивившись на Сакуру.

Та не стала викривати обман і акцентувати на цьому увагу, а одразу приступила до справи:

- Мені відомо, що сталося з тобою у мотузковому парку, - почала вона. - Шантаж шпигуна, мабуть, налякав тебе, хлопче?

- Є тр-р-рохи, - зам'явся Плохiш і втупився під ноги.

- Не хвилюйся, ми зможемо захистити вас із мамою. З цього моменту за тобою буде постійно вестися спостереження.

Плохіш підняв очі й просяяв:

- Спр-р-правдi? Ми будемо під пр-р-рограмою захисту, як цінні свідки?

- Не зовсім. Але ти про це не турбуйся, - відповіла агентка Сакура. - А натомість ми просимо тебе допомогти нам і надати деяку інформацію російському шпигунові.

- Що-о-о-о-о?! - округлив очі хлопчик.

Макс поспішив заспокоїти друга:

- Та ти спочатку дослухай до кінця, а потім вже роби висновки! - сказав він, поклавши руку на плече Віталіка.

Той видихнув і приготувався слухати.

- Нам необхідно ввести в оману російські спецслужби, для цього і знадобиться твоя допомога, - пояснила агентка Сакура.

Від несподіваної пропозиції Плохіш мало не втратив почуття. Йому запропонували справжнє секретне завдання! Перше в його житті! І це не якась там дрібна справа, а передача неправдивих відомостей ворогові. "Засланий козачок", як іноді жартував батько.

- Та я!.. Та я з радістю!.. послужити своїй кр-р-раïні! Спокутувати свою пр-р-ровину... - причитав він, сяючи від щастя.

- Послухай, Віталіку, жодної твоєї провини в тому, що трапилося з дітьми, немає! Запам'ятай це гарненько, - серйозно сказала жінка. - Причиною всьому твоя довірливість.

Вона мала рацію, адже Плохiша було підло обдурено тоді, йому збрехали, що він робить це на благо України. Та й Макс був згоден із тим, що хлопчик надто вже легко піддається на обман.

- Тобі слід бути більш розбірливим і обережним, Віталіку, - порадила Сакура.

Хлопчик згідно кивнув головою і нарешті підняв очі:

- То це моє пер-р-рше справжнє шпигунське завдання? - запитав він з надією.

- Так. Це буде твоєю першою і дуже серйозною секретною місією, - відповіла вона. - Але попереджаю, що до цього завдання ти маєш поставитися дуже серйозно, позаштатний агенте Плохiш, адже від твоїх дій залежатиме твоя власна  безпека.

- Як це? - здивувався хлопчик.

Агент Сакура запропонувала присісти на лавку і продовжила:

- Від того, наскільки переконливо ти будеш доносити інформацію російському шпигунові, залежатиме його довіра до тебе. Доти, доки він довіряє отриманим від тебе відомостям, ти  в безпеці. Звичайно, наші співробітники будуть пильно охороняти тебе, але ж i ти маєш бути уважним.

Звичайно, ми будемо пильно стежити, щоб цього не трапилося. Але ж про всяк випадок ти маєш бути пильним.

Плохiш почухав потилицю, намагаючись зрозуміти, що йому говорять.

- Іншими словами, тобі треба переконливо брехати, - допоміг йому Макс.

- А, ну це для мене раз плюнути! - зрадів Віталік і зробив великий плювок убік, для переконливості.

Агентка Сакура тільки посміхнулася такому прояву розуміння.

- Але тобі варто бути дуже переконливим, позаштатний агенте Плохiш, щоб тебе не розсекретили, - попередила вона, - інакше ти накличеш на себе ще більшу небезпеку.

- Я все зрозумів! - підтвердив зраділий хлопчик. Думка про те, що скоро відбудеться його перше завдання в ролі спецагента, особливо гріла душу.

- Сподіваюся, ти добре розумієш, що наша співпраця має залишатися у повній таємниці? - уточнила спецагентка.

- Зуб даю! Я могила! - клятвено запевнив її хлопчик, від чого на серйозному обличчі жінки з'явилася посмішка.

Натомість Макс, не соромлячись своїх емоцій, приснув зі сміху:

- Ну ти, даєш... ха-ха-ха! - реготав він. - Треба відповідати: «Вас зрозумів, агенте Сакура».

Віталік схаменувся і поспішив виправитися:

- Вас зрозумів, агенте Сакур-р-ра! Буде зр-р-роблено, агенте Сакур-р-ра!

- Ось і чудово! Завтра ми надамо тобі необхідні відомості для російського шпигуна. А зараз мені час іти. До зустрічі, позаштатний агенте Плохiш! - вимовила вона, піднялася з лавки, кивнула головою Акторові і пішла геть.