Інесса Подгорецька - Морська казка, Інесса Подгорецька

Розділ 4

Через зазначений час, студенти зібралися в холі, де на них вже чекав Стефан. Дівчата всі повдягала свої кращі сукенки і короткі шортики, причепурилися не гірше, ніж на червону доріжку. І все заради красунчика гіда.

Вероніка ж вирішила не вистрибувати з трусів, тому вдягла зручні шорти та футболку. Вклала волосся у високий хвіст, а з макіяжу - тільки блиск для губ. І взагалі дівчина хотіла більше злитися з натовпом, щоб не привертати до себе увагу. Зробити це власниці довгого і рудого волосся було важко, але інколи вдавалося.

Та саме своєю простотою і невимушеністю, саме тим, що не поїдала очима Стефана, як це робила решта дівчат, чіпляла хлопця.

Стефан запропонував студентам прогулятися по території пансіонату, роздивитися, де і що знаходиться, а потім спуститися до моря. Сьогодні в них була вільна програма і запланована була тільки вечеря.

Студенти радо підтримала ідею Стефана.

Всі йшли невеликими групками, так щоб було зручно. Стефан йшов по центру. Хлопець намагався триматися ближче до тієї групки, де була Ніка. Дівчина це помітила, але вдала, що її це не хвилює.

Під час імпровізованої екскурсії, Стефан не тільки знайомив студентів з пансіонатом, а й розповідав про себе. Всі дівчата ловили кожне слово. Виявляється Стефан родом з Франківська. Зараз закінчує аспірантуру за фахом реабілітологія, а в Крим приїхав трохи підзаробити і відпочити.

-А ти одружений? -раптом запитала Катя.

-А ти бачиш на моїй руці обручку?

- Ні. Значить не одружений.

Хлопець тільки лукаво посміхнувся.

-Ага, обручку міг і зняти. Або просто є дівчина.- підхопила Анжела.

Всі чекали відповіді від хлопця.

Хоч Ніка собі не зізнавалася, але і вона теж затамувала подих, чекаючи на відповідь і крадькома вирішила поглянути на Стефана.

Хлопець помітив її погляд, посміхнувся і відповів:

-Я вільний! Пропоную тепер вам щось розповісти про себе.

Дівчата мало не почали пищати. Така відповідь їх більше, ніж влаштовувала. І кожна взялася на випередки одна перед одною розповідати про себе.

Навіть Катя, яка ще на вокзалі поклала око на гіда, зараз щебетала, як пташечка. Не поспішала тільки Ніка. Під важким поглядом блакитних, як море, очей Стефана, дівчина просто не могла зібрати до купи свої думки і щось розбірливою розповісти. От і змогла тільки видавити пару речень про себе. Та, здається, це нікого не цікавило. Навпаки дівчата, навіть трохи раділи. Мінус конкурентка. Але Стефан дуже уважно і з цікавістю спостерігав за Нікою та ловив кожне її слово. Так непомітно група опинилася на пляжі.

Всі дуже сподівалися скупатися, але під вечір море почало штормити, тому водні процедури вирішили відкласти на ранок. Помилувавшись морем, студенти повернулися до пансіонату на вечерю. Після вечері Стефан оголосив, що очікує дівчат завтра і попрощався. Хоч, як не хотіли його відпускати студентки, але все ж довелося. Дівчата розійшлися по номерам і кожна вже планувала, як завтра почне зваблювати Аполлона, так між собою дівчата прозвали Стефана. Отак і минув перший день їхньої практики.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍