Іванна Турецька - Ще сонце сходить не в останнє , Іванна Турецька
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ні, раніше не було! Але в оголошенні було вказано що тут всього навчають..
–Добре, я зрозумів.
Друге питання – скільки вам років, і де ви раніше працювали?
– Я займалася професійно балетом, і танцювала у театрі опери і балету! Мені 25 років.
– Зрозуміло, і останнє чому саме ви вирішили працювати секретарем у нас?
– Саме тому що зарплата хороша!
– Добре, чесна відповідь. Давайте тепер про обов'язки, тож що ж ви маєте робити:
По-перше – робите мені смачну ранкову каву.
По-друге – у вас завжди має бути гарний і веселий настрій, щоб не засмучувати мене своїм похмурим виглядом.
По-третє передавати мені на підпис всі важливі документи, які перед тим потрібно ще раз добре перевірити саме вам. І найголовніше це те що на роботу потрібно приходити вчасно, і без запізнень, запізнення караються штрафом, і після третього запізнення може грозити звільнення, якщо запізнитесь без поважної на те причини, і краще про це повідомляти заздалегідь. І до того ж секретар це не просто звичайний працівник, іноді навіть і помічник у різних форс-мажорних ситуаціях, я думаю ви зрозуміли про що я.. Так якщо вам підходять всі вище перераховані умови, ви завтра вже можите приходити на стажування, там вам все розкажуть і покажуть..
– Я готова.
– Добре, тоді завтра о 9:00 чекаємо вас, і без запізнень будь ласка! До речі, одяг має бути класичний – блузка і спідниця, можна і штани, зачіска і макіяж обов'язково, тому що мені важливо щоб мій секретар мав гарний і пристойний вигляд!
– Добре, я вас зрозуміла, все зроблю! До побачення!
– До зустрічі!
Їхавши дорогою додому у маршрутці Віка роздумувала над тими умовами які їй висунув її новоспечений начальник:
" Якісь дивні умови, як на мене висунув цей Вадим Михайлович, зачіска і макіяж це для нього важливо! Яка йому різниця, як я виглядатиму..І в мене виникає відчуття що ніби щось не так в тих вимогах які він висунув для мене, ще й поглядом зміряв мене із голови до ніг, аж якось стало після цього моторошно і не комфортно.. Та перебирати зараз ніколи, мені потрібні гроші... Надіюся він не стане чіплятися до мене, і все буде добре! Так ось і моя зупинка, мені пора виходити. Добре що в у мене в гардеробі є класика, і макіяж і зачіску, я зроблю сама, зроблю собі звичайну укладку.. Віка піднявшись на свій поверх витягнула ключі відчинила двері і увійшла в квартиру:
Так так, потрібно прибрати, у зв'язку із попередніми подіями в у мене навіть на це не було часу, не хочу готувати нічого, замовлю собі піцу, – знявши туфлі на підборах, і швирнувши їх куди подалі, вона взялася першим ділом мити підлогу, потім прибрала у ванні і на кухні. От і все, з прибиранням закінчено, тепер потрібно взятися до вибору гардеробу у якому я і ходитиму на роботу. Ось і блузки є підходящі, і спідниці. Значить все добре, із часом я оновлю свій гардероб. "
Наступного дня вона вже поспішала на маршрутку, і доїхавши до місця призначення вона увійшла в офіс на прохідній сказавши що вона стажер.. Якраз встигаючи на свій означений час, вона вже була на місці і готова приступати до своїх обов'язків! І першим ділом вона приготувала своєму начальникові каву. Постукавши у двері, вона запитала:
– Можна увійти!
– Так проходьте!
– Доброго дня! Ось ваша кава будь ласка!
– Дякую, поставте на стіл! Скажіть Вікторіє як вас по-батькові?
– Володимирівна, та можна просто Віка. До чого ці фамільярності!
– Добре Віка, яку саме каву ви мені приготували?
– Еспресо, Вадим Михайлович!
– Еспресо! А чи знаєте ви що я люблю лате. На наступний раз будь ласка перед тим як щось робити, запитайте для початку чому саме я віддаю перевагу. Добре! – Строгим голосом промовив він.
– Я вас зрозуміла, вибачте! Більше такого не повториться!
– Чудово, я на це надіюсь! Все ви можете йти!
І вона пішла, зрозумівши свою першу помилку, тепер вона проводила себе обережніше у офісних справа, боячись втратити свою щойно отриману роботу. Колеги їй розповіли і показали що до чого, їй дали всього три дні для того щоб вона навчилася попрацювати за комп'ютером, ознайомилась із потрібними їй для роботи програмами, і приступила до основної роботи..
Через три дні Віку вже взяли на роботу, і тепер вона приступила до своїх основних обов'язків, і на четвертий день роботи як і завжди вона занесла чашку кави босові, увійшовши в кабінет вона поставила на стіл чашку із кавою латте, і промовила:
– Добридень! Ось ваша кава, а папку із документами на підпис я занесу пізніше! – Він якраз у цей час говорив по телефону, і махнув рукою щоб вона затрималась, він промовив: "Добре я передзвоню", і у цей же час звернувся до Віки із пропозицією:
– Вікторія, як вам робота? Вам все подобається?
–Так все чудово!
– В мене є до вас одна пропозиція, мені потрібно щоб ви на один вечір зіграли мою дівчину, на діловій вечері, де я зустрінуся із своїми партнерами, майже у всіх них є дружини, а мені ніским піти, це можна сказати ділова вечеря, але кожному кортить похвалитись тим що він має... І ну ви розумієте, я не хочу туди йти один.
– Я вас розумію, але чому саме мене ви обрали?
– Тому що ви надзвичайно красива, у вас витончена фігура, як у балерини.. Мені подобаються такі як ви, ви не переймайтеся я вам за це добре заплачу! То яка ваша відповідь?
– Мені потрібно подумати!
– Я зрозумів, сьогодні ввечері я буду чекати на ваше рішення, тому що завтра ввечері відбудеться ця зустріч.
– Домовились! До речі, як у балерини це ви правильно підмітили, я раніше якраз і була балериною, так що танці це моя стихія... Потім я вирішила змінити свою кар'єру, і замість того щоб ступати по кар'єрних сходинках вгору, я зараз працюю тут, та втім не все так погано як здається! Вибачте за мою відвертість, я мабуть піду!
– Зачекайте, а ким ви хотіли стати коли залишили танці?
– Акторкою!
– Зрозуміло, чекаю сьогодні ввечері на ваше рішення!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ще сонце сходить не в останнє , Іванна Турецька», після закриття браузера.