Тіна Волф - Помилково заручені, Тіна Волф

 Він навіть жестом показав їй у напрямку залу.

Аліна переступила поріг і завмерла. Зі сцени линув чарівний чоловічий голос, глибокий, мелодійний, сповнений щирої емоції. Вона не могла повірити своїм вухам. Це був голос Михайла! Невже той самий сусід, який так безглуздо бринькав у неї за стінкою, видавав такі неймовірні звуки? Лише зараз до неї дійшло, що всі його попередні музичні вправи були лише викривленою виставою, ретельно спланованою, щоб якось зачепити її увагу. А насправді він володів шикарним голосом і віртуозно грав на гітарі.

Вона тихо зайшла в зал, намагаючись не привертати до себе зайвої уваги. Пробиратися вглиб було незручно – біля проходу скупчилося багато глядачів, переважно молодих хлопців, які явно насолоджувалися концертом. Знайшовши невеличку вільну ділянку збоку, за широкими спинами кількох чоловіків, Аліна все ж змогла побачити Михайла на сцені.

Він стояв у променях м'якого світла, зосереджено схилившись над гітарою. Його голос наповнював увесь простір клубу, проникаючи в саму душу. Аліна була просто зачарована. Мелодія лилася плавно і щиро, кожна нота відгукувалася в її серці якимось невідомим досі почуттям. Вона слухала, затамувавши подих, і вперше по-справжньому побачила Михайла – не як дивакуватого сусіда, а як талановитого музиканта, як глибоку і чуттєву особистість. Його музика торкнулася найпотаємніших струн її душі, викликаючи несподівані емоції.

Аліна простояла, притулившись до стіни, майже до кінця концерту, повністю занурена у магію його музики. Їй було щиро шкода, що через затримку на роботі та затор на дорозі вона пропустила початок цього дивовижного виступу. Кожна пісня Михайла здавалася їй особистим одкровенням, сповненим глибоких почуттів та несказаних емоцій.

Аж раптом між піснями Михайло взяв до рук мікрофон. У його голосі звучали ледь вловимі нотки суму, які миттєво відгукнулися в серці Аліни. Він оголосив, що цей вечір, кожна зіграна ним мелодія, присвячені особливій дівчині, яка стала його музою, яка полонила його думки та серце. Він зізнався, що ця людина йому дуже подобається, але, на жаль, її немає сьогодні в залі. Останню пісню він також присвячує їй, своїй коханій.

Затихли останні слова, і в повітрі знову зазвучали перші акорди гітари. Але цього разу мелодія була іншою – ще ніжнішою, ще більш трепетною. І тоді зазвучав його чарівний голос, сповнений такої щирої любові, що в Аліни перехопило подих. Він співав про перше, несміливе почуття, про ніжність, яка розквітає в серці, про бажання бути поруч, оберігати і кохати. Його голос тремтів від емоцій, кожне слово проникало глибоко в душу, оголюючи найпотаємніші куточки її серця. Аліна слухала, і сльози непомітно котилися по її щоках. Вона вперше по-справжньому відчула силу його почуттів, ту глибину емоцій, яку він так майстерно приховував за маскою легковажності. І в цей момент вона зрозуміла, що цей концерт був не просто музикою – це було його відверте зізнання, адресоване їй, тій самій дівчині, яка стояла в тіні, вражена його талантом і глибиною його серця.

Коли останні акорди затихли, зал вибухнув оплесками. Шанувальники оточили Михайла, висловлюючи своє захоплення, дякуючи за неймовірний вечір. Аліна, стоячи трохи осторонь, відчула несподівану хвилю сором'язливості. Їй хотілося підійти, сказати йому, як сильно її вразила його музика, але натовп прихильниць, які оточили його щільним кільцем, здавався нездоланною перешкодою. Дівчата навперебій вигукували компліменти, просили автографи, намагаючись будь-яким чином привернути його увагу.

Аліна терпляче чекала, спостерігаючи за цією сценою. Вона розуміла їхнє захоплення – Михайло справді був неймовірно талановитим. Але водночас її серце стискалося від невідомого почуття, схожого на ревнощі. Нарешті, випадково, серед цього галасливого натовпу їхні погляди зустрілися. На мить час ніби зупинився. У його очах вона прочитала здивування, радість і якесь глибоке, несказане запитання. На її обличчі, напевно, відобразилося все її потрясіння, її захоплення і та ніжність, яка раптово розквітла в її душі. Цей короткий, але такий значущий погляд став мостом між ними, долаючи шум натовпу і відстань.

Михайло раптом ніби відсторонився від оточуючих його дівчат. Його погляд, до цього розсіяний і трохи втомлений, сфокусувався лише на одній постаті, що стояла трохи осторонь. Аліна. Він не міг повірити своїм очам.

– Аліно? – промовив, ледь чутно, прокладаючи собі шлях крізь натовп. Його голос знову знайшов свою силу, коли він підійшов ближче. – Ти все-таки прийшла. – У його голосі звучало і здивування, і неймовірне полегшення, хоча погляд видавався якимось сумним. – Але концерт вже скінчився.

Аліна несміливо підійшла до нього.

– Пробач, я трохи спізнилася. Робота… затори… Але я все чула, Михайле. Кожну ноту, кожне слово. Це було неймовірно. Ти неймовірний! – Її голос тремтів від переповнених емоцій.

Михайло підійшов до неї ще ближче, його очі засяяли від щастя. Він обережно обійняв її, міцно притискаючи до себе, ніби боячись, що вона зникне. Потім, не відпускаючи її руки, потягнув Аліну за собою на сцену.

Здивована, вона пішла за ним. Михайло підійшов до мікрофона і, сяючи від радості, вигукнув на весь зал:

– Вона прийшла! Вона була тут!

Зал відповів гучними оплесками. Хтось навіть голосно засвистів, висловлюючи своє схвалення. Михайло повернувся до Аліни, ніжно обійняв її за плечі і, дивлячись їй прямо в очі, ніжно поцілував. Зал вибухнув ще більшою хвилею оплесків і радісних вигуків. У цей момент для них існували лише їхні почуття і підтримка сотень сердець, які стали свідками народження чогось особливого.