Лія Роуз - Тільки твоя, Лія Роуз

- Тату! – згаданий Артем забіг на кухню, і під незадоволеним поглядом матері знову кинувся пригортатись до батька. – А та жінка тепер у тебе буде замість мами? Ти шукаєш собі заміну нашої сім’ї? А коли вона тобі народить дитину, я вже стану не потрібним?

- Це тобі мама сказала? – Волков спопеляв задоволену колишню поглядом. Але взяв себе в руки, розуміючи, що сварка негативно вплине на сина. Та і виключати можливість того, що Олеся записує їх розмову було не варто. Антон погладив худорляві синові плечі, і запевнив малого: – Запам’ятай, тебе мені не замінить ніколи і ніщо! Ти мій єдиний і найулюбленіший хлопчик.

Малий невпевнено кивнув, і трішки заспокоївшись став роздивлятись кухню.

- Отож, Олесю, - Волков теж склав руки на грудях, і подивився на самовпевнену жінку. – Я ніколи не відмовлявся від своїх батьківських обов’язків. І якщо ти нарешті готова до діалогу…

- Я думала це ти, усвідомивши, що програєш суд станеш більш поступливішим, - перебила його Олеся. – І погодишся на мирову угоду.

- І які у неї умови? – Волков вигнув брову, починаючи дещо розуміти в усьому цьому фарсі.

- Артему треба додаткове утримання, - цілком очікувано заявила Олеся.

- Тобто того, що я висилаю, вам вже не вистачає? – здивувався Антон.

- А дядько Умар мамі більше грошей не дає, - пояснив Артемко, який виявляється прислухався до розмови, хоч і здавалось що клацає в телефоні, граючись в гру.

- Тьома! – суворо окрикнула сина Олеся. – Йди в кімнату, і не лізь в розмови дорослих, бо більше ми до тата не приїдемо!

Малий похнюпився, але слухняно вийшов з кухні. 

- Не маніпулюй його почуттями, - попередив жінку Волков. Але Олеся тільки відмахнулась. Антон зітхнув. - Скільки ти хочеш цього разу на свої примхи?

- По твоєму візит до косметолога – це примха? – образилась Олеся. Але знову натягнула свою маску прорахованої стерви. – Ми хочемо половину активів твоєї фірми, Волков.

- Нічого собі апетити, - ледь втримався від того, щоб присвиснути Антон. 

- Це буде справедливо! – з запалом кинулась пояснювати жінка. – Фірму ти відкрив в шлюбі. І статки наживав за наші спільні гроші! А в результаті ти рубаєш бабло, а ми з сином живемо на подачки!

- Ти забрала все, що ми нажили в шлюбі, - нагадав Олесі Волков. Але пускатись в суперечки з нею не став. Навпаки, в світлі останніх подій з Жидкіним йому було навіть смішно, що всім так треба половина його бізнесу. Натомість запитав: – Це турок подав ідею обчистити мене як липку, чи сама додумалась?

- Не треба ревнувати мене до Умара, вже пізно, ти свій шанс упустив! – по своєму витлумачила його слова колишня. Волкову знову стало смішно. До Олесі він не відчував нічого, окрім роздратування.

- Пришлеш проект своєї так званої угоди моєму адвокату, - змінив тему Антон.

- І ти навіть не роздивляєшся варіанту повернення в сім’ю? – трішки ображено запитала колишня. 

- Ти здається категорично дала зрозуміти що це неможливо, - поставив її на місце Волков. Можливо заведи жінка цю розмову раніше, Антон би і справді зацікавився, заради Артема. Хоча ні. Кого він намагається обдурити? Навіть заради сина Волков був не здатний пробачити Олесину зраду. Одна думка, що ця брехлива, примхлива і самозакохана жінка може знову оселитись в його квартирі визивала відразу. – І я не збираюсь принижуватись, щоб щось змінювати. А зараз я можу поспілкуватись з сином? Як ти вірно підмітила, я давно з ним не бачився.

- У тебе тридцять хвилин, - поглянувши на маленький золотий годинник на зап’ястку, вирішила Олеся. – Я буду у Олі. І приведеш малого хоч на хвилину пізніше – більше точноя  його тобі не довірю!