Гай Пліній Молодший - Вибрані листи

Утічний (95–46 рр. до н. е.), представник сенатської партії у боротьбі з Гаєм Юлієм Цезарем; не цурались вина обидва Катони — Старший і Молодший, про що, зокрема, Горацій: «Та й сам Катон Старий, бувало, / Мужність вином гартував охоче» (Оди, III, 21).

90

Непот — див. II, 3, прим. 3, с. 62.

91

Скрібоніан… виступив… проти Клавдія. — М. Фурій Камілл Скрібоніан, легат в Іллірії, командир двох легіонів, підняв безуспішне повстання проти імператора Клавдія; був убитий після втечі на острів Іссу, а Цеціну Пета, його спільника, було відправлено до Рима для покарання.

92

Юлій Урс Сервіан — близький помічник Траяна, супроводжував його також у військових походах, зокрема, брав участь у Першій Дакійській війні.

93

…листоношу прислати. — Див. І, 11, прим. 2, с. 52.

94

…тремтячи з години на годину… — Пліній натякає на небезпеки, які чигають на людину в далеких і ворожих краях.

95

Корнелій Пріск — колишній консул, можливо, намісник в Азії.

96

Есквілїі — мова про Есквілін, один із семи римських пагорбів, де свого часу мав свій будинок Меценат, найближчий приятель Горація.

97

Сто мужів — судова колегія, що розглядала майнові та сімейні справи (див. Передм., с. 7).

98

Арпінець — Ціцерон, уродженець містечка Арпін (Середня Італія).

99

…я відпровадив його… — Марціал, уродженець м. Більбілі (Іспанія), юнаком приїхав до Рима; проживши тут 30 років, повернувся на батьківщину; тоді Пліній і дав йому грошей на дорогу.

100

Корнелій Мініціан — приятель Плінія, впливовий адвокат, літератор походженням із Цізальпінської Галлії.

101

Валерій Ліцініан — про нього Пліній лише в цьому листі.

102

Учителів робиш сенаторами, сенаторів — учителями, — риторична фігура «commutatio» (обернення, переміна) найдоречніша саме тут, коли мова про Фортуну, яка всім крутить («колесо Фортуни»).

103

…не мають права вдягати тогу… — Тогу мали право носити лише римські громадяни; …ті, кому відмовлено у воді й вогню, — вигнанці.

104

За правом верховного понтифіка… — З часів імперії головним жрецем (pontifex maximus), хто наглядав за весталками, що оберігали вогонь у храмі богині Вести, був сам імператор.

105

Стола — довгий, що спадав аж до п’ят, жіночий одяг.

106

Пристойно впасти — ось про це лиш думала.

107

Коміції — народні збори у Римі, місце, де вони відбувались; за імператора Августа втратили своє значення загалом: на тому місці страчували покараних.

108

Упав Патрокл наш («Іліада» XVIII, 20).

109

…тут немає вчителів. — Мова про добрих вчителів. У часи імперії, порад із приватними, були й державні школи; вчителів наймало місто. А що вчительська посада була престижною (непогана платня, всілякі привілеї), то внаслідок підкупів і всілякого «крутійства» (ambitio) у школах опинялися, власне, погані вчителі — «ніякі».

110

…дарма що дітей ще не маю… — див. Передм., с. 8.

111

…любити свою батьківщину… — Римляни плекали любов до своєї малої батьківщини — місця, де народились, до родинного гнізда: похвала малій вітчизні — чи не в кожного з римських поетів.

112

…шанувальників твого таланту… — Пліній має на увазі відданих науковим студіям людей, переважно юнаків (studiosi), серед яких були й майбутні вчителі.

113

Помпоній Басс — консул (94 р.), легат в Галатії та Кападокії (95-100 рр.), цікавився філософією.

114

Так воно й має бути… — Кожен життєвий вік (дитинство, зрілість, старість), в один голос стверджували філософи, повинен бути сповнений тим, що йому личить (decet); соромно (pudet) у старості бажати того, що належало молодості.

115

…впогідненим життям. — В оригіналі tranquillitas (грец. ataraxia), іменник, пов’язаний з образом погідного моря (пор. житейськеє море).

116

Вібій Север — хтось із обізнаних у літературі приятелів Плінія; ближчих відомостей про нього не маємо, як і про консуляра Гереннія Севера.

117

Планування римської вілли передбачало спеціальну кімнату — книгозбірню, як у лаврентській віллі Плінія (II, 17).

118

Корнелій Непот — письменник, історик, біограф, відомий своїми біографіями знаменитих мужів давнини (De illustribus viris); з цього твору збереглася книга «Про видатних полководців-чужоземців» (De excellentibus ducibus exterarum gentium); приятель Катулла, Ціцерона, Аттіка; він, як і Тіт Катій, філософ, походить з Цізальпінської Галлії.

119

…щоб митець… не схибив… — Пліній, виразник римського реалізму, дбає про подібність, правдивість і, що найцікавіше, наголошує на тому, щоб «митець не схибив, пробуючи покращати зразок». Не схвалив би, вочевидь, тих перекладачів, «наслідувачів» (imitatores), які, свідомо чи несвідомо, прагнуть покращити оригінал — «змагаються» з автором першотвору.

120

Новій Мáксім — ближче невідома нам постать; син або брат консула Новія Пріска.

121

…готовність до дії… — Тобто рішучість: хто не навчився пізнавати правду (verum) й не знає, чого йому прагнути, а чого уникати, — той вагатиметься.

122

…обриває їхній задум. — Див. Передм., с. 38.

123

Якось йому наснилося… — У Римі, особливо за часів імперії, процвітало марновірство, зокрема, віра у сни та всілякі привиди (див. VII, 27). Пліній вірить не сліпо — шукає, як і Лукрецій, пояснень усім тим дивам (див. VII, 27, прим. 4, с. 135).

124

Тітіній Капітон — був на військовій службі при Доміціані, а також секретарем ab epistulis — завідував усією імператорською кореспонденцією; потім, при Нерві й Траяні, обіймав посаду префекта пожежної служби (praefectus vigilium).

125

Мушу спробувать, як то / Понад землею злітать… — Вергілій, «Георгіки», III, 8–9.

126

…і, звитяжцем, в мужів на устах буть. — Там само.

127

…голою відомістю… — див. Передм., с. 41–42.

128