Олександр Остапович Авдєєнко - Дунайські ночі, Олександр Остапович Авдєєнко

військової розвідки гітлерівського рейху. Мата Харі зробила чимало послуг Канарку. І все-таки її не вберегли від спокус, вона стала двійником: видавала англійцям і французам секрети Канаріса. І сам Канаріс, уже в чині адмірала, начальника гітлерівської військової розвідки, відчувши близький кінець фюрера, почав кокетувати з американцями і англійцями, за що Гітлер повісив його. А Гелен, який створив могутню агентурну сіть у Східній Європі!.. Вірою і правдою служив Гітлеру. Тепер він плигає на задніх лапках перед Даллесом, «Бізоном». В історії шпигунства випадків подвійного служіння скільки завгодно. Класичним двійником був полковник австро-угорської армії, начальник секретної служби імперії Альфред Редль. Викритий російським військовим аташе у Відні Зубовичем у важких моральних злочинах, Альфред. Редль видав йому напередодні війни архісекретний план розгортання сил і систему австрійських фортець у Галичині. Фельдмаршал Конрад фон Гетцендорф розробляв план протягом кількох років, і ця праця загинула вмить, як тільки її прочитали росіяни.

— Що ви від мене вимагаєте? — Картер насилу відірвався від своїх роздумів.

— Я вже сказав: тільки одну важливу послугу. Звичайно, винагорода буде щедра.

Картер гірко посміхнувся. «Одну важливу послугу». Мабуть, так само казав ошелешеному Редлю і російський полковник Зубович сорок років тому. Можливо і німецька розвідниця Мата Харі колись почула такі ж слова від французів і англійців.

— Що саме я мушу зробити? — спитав Картер.

— Нам потрібна фотокопія плану, який генерал Крапс повіз у Вашінгтон.

Картер з повагою і з страхом подивився на співрозмовника. Його губи побіліли і ледве ворушилися.

— Це неможливо, — пошепки видихнув він. — План пильно охороняється.

— Як бачите, не дуже пильно, якщо ми його знаємо. — Обличчя Чарлі навіть у цей, надзвичайно вигідний момент, не освітилося переможною посмішкою.

— Навіщо ж вам копія, коли ви…

— Знаємо план лише в загальних рисах, а нас цікавлять подробиці.

— Подробиці я можу уточнити… усно.

— Чудово!

Чарлі повільно опустив руку в кишеню, ввімкнув магнітофон і присунувся до Картера.

Хвилину подумавши, Картер зажмурився і наосліп, виразною скоромовкою почав:

— Бурхлива реакція у всьому світі на крах культу особи Сталіна створює надзвичайно сприятливий грунт і атмосферу для перетворення в життя «Проблеми № 1». Вона здійснюватиметься на угорському плацдармі, на найважливішому перехресті Східної Європи, біля Балканських воріт… — Картер облизав пересохлі губи і подивився на уважного, притихлого Чарлі. — Я тільки цитую. Жодного слова від себе.

— Ясно. Далі!

— Угорщина — це перша ланка, вирвана з ланцюга радянського блоку. Угорці піднімають старий прапор свободи 1848–1849 років. Прапор Кошута, Петефі. І нам зовсім байдуже, хто це зробить — прихильники Імре Надя, в'язні дунайської каторжної тюрми Ваца, витязі «Священних стріл» чи «люди закону Лоджа». Ми розраховуємо і на тих, і на других, і на третіх. Люди, на яких ми покладаємося, повинні не пізніше останньої декади жовтня вийти на вулиці із зброєю в руках, спорудити барикади, оволодіти арсеналами, радіостанціями, редакціями газет, парламентом, оголосити національну революцію, денонсувати Варшавський пакт про взаємодопомогу, зажадати виводу радянських військ з угорської, території…

Картер замовк, перевів дух, витер долонею спітнілий лоб.

— Вся преамбула? — запитав Чарлі.

— Ні. Далі сказано таке: «Вищезазначене завдання виконують усі націоналістичні групи в Угорщині і за її межами, всі, хто вільно чи невільно приєднується до руху. Справжні цілі революції до певного часу старанно приховуються від її. учасників». Так кінчається перша частина преамбули.

— Далі!

— Нав'язати нашу волю соціально різношерстій Угорщині, зараженій більшовизмом і націоналізмом, примусити її діяти за нашим планом можна тільки: а) переконати угорців, що настав час оновлення країни ідеями Кошута, Петефі; б) переконати угорців, що Ради після краху культу Сталіна не в змозі послати проти революційної Угорщини свої війська; в) переконати угорців, що США і їхні союзники підтримують революцію не тільки грішми, медикаментами, добровольцями, моральним співчуттям, постановкою угорського питання в ООН, але й збройними силами; г) переконати повсталих угорців і їхніх зарубіжних друзів, що поразки не уникнути, якщо революція буде нерішучою, м'якою, половинчатою, безкровною, і що поразка приведе до знищення і пригноблення повсталих; д) тлумачити, пропагувати значення угорських подій як знамення нової епохи, що почалася після смерті Сталіна, як початок краху світового комунізму; е) загострити суперечки, безладдя і опозицію серед тих угорців, хто свідомо чи несвідомо чинить опір нашому плану, використати для наших цілей фракції і групи всіх відтінків; є) підбурити проти Рад двохсоттисячну армію осиротілих матерів, жінок, синів, дочок, батьків, чиї близькі загинули в Росії, на Воронезькому, Донському та інших фронтах; ж) розворушити давні образи, розпалити почуття помсти у колишніх власників фабрик і заводів, землевласників, торговців, офіцерів, жандармів, поліцейських, хортистів і нілашистів; з) приділити особливу увагу тим угорцям, які так чи інакше потерпіли від репресій теперішніх властей, і тим, хто був у радянських таборах для військовополонених… — Картер перевів подих і глянув на Чарлі. — Пробачте, я трохи відпочину. А може, на сьогодні вистачить? Зробимо перерву?

— Ні, ми більше не зустрінемося з вами.

Відпочивши, Картер вів далі:

— Дальший розділ — «Інформація».

Картер докладно, пункт за пунктом, назвав усе, що було у тому розділі і що, на думку босів Даллеса, створювало надійні умови для проведення в життя «Проблеми № 1».

Після «Інформації» йшли розділи «Пропозиції» і «Рішення». В останньому, за словами Картера, відзначалося, що: «Сполучені Штати, не вдаючись до відвертої допомоги своєї армії, проведуть запеклу попередню психологічну атаку проти Угорщини з відкритих позицій — через радіостанції «Вільна Європа», «Голос Америки», через газети, які перебувають під впливом НАТО, через всілякі центри старої хортистської і нової еміграції. Одночасно проведуть штурм із закритих позицій: через усі канали Сі-Ай-Ей, через підкуплених представників у ООН, через впливових діячів Заходу, через усі канали, які виявляться доступні.

Головний розділ «Проблеми № 1» називається так: «Напрямки дій (виконання)». В ньому найбільша кількість пунктів. Намічено де, як і якими силами завдаватимуть прямі удари по Угорщині і непрямі