Ніка Сасс - Міст: Зруйновані мрії, Ніка Сасс

Пізніше, думаючи про поведінку Стаса, Агата зрозуміла, що він ревнував. І їй це подобалось. Але от його агресія, з якою вона стикнулась вперше, - ні. 

******

Літні дні спливали дуже швидко. Ось уже і останні тижні канікул. Агата з острахом думала, як їй бути далі. Почнеться навчання і треба буде повернутись в Одесу. Та вона не хотіла повертатись в будинок батьків. Грошей, що вона заробила менше ніж за місяць, вистачить на оплату тільки одного місяця і застави, а може бути ще й ріелторська комісія. Якось Агата обмовилась про це Стасу, на що він посміхнувся і сказав, що це не проблема. Більше вони до цього питання не повертались, бо дівчина не хотіла додавати йому своїх проблем, з якими планувала впоратись сама.

За тиждень до початку занять приїхала мати. Вона наполегливо вимагала, щоб дочка припинила свої вибрики і поверталась додому. 

- Мама, я не повернусь додому на ваших умовах. - Промовила Агата.

- Що ти маєш на увазі? - Здивувалась Ірина Данилівна.

- Ми з батьком посварились, бо він наполягає на шлюбі з Олегом, а я не хочу йти за нього, мамо.

- Батько мені казав, та я думала, це тимчасова примха. - Мати подивилась на дочку уважніше.

- Ні, мамо. Я кохаю іншого. 

- Так? І хто ж він? - Мати аж зблідла.

- Він з паралельної групи в Академії. І ми зустрічаємось майже два місяці. 

- Зрозуміло. І ти впевнена, що і з його боку все серйозно? А раптом йому потрібна не ти, а гроші твого батька, статус?

- Мам, що ти таке кажеш? - На очі Агати відразу навернулись сльози. Стало так образливо. Наче мати сумнівалась, що її є за що любити, крім батькових статків. - Я не повернусь. - З цими словами вона пішла до себе в кімнату і не виходила аж поки мати не поїхала.

Пізно ввечері приїхав Стас, він був дуже стомлений. 

- Чому ти так пізно? Щось сталося? - Спитала стурбовано Агата.

- Був на перегонах. Виграв. Але це трохи мене вимотало. - Він схилив голову їй на коліна і дівчина гладила і перебирала його волосся.

- Нащо ти це робиш? - Спитала вона , відкидаючи пасмо з його чола.

- Це гроші, мала. Більші ніж я можу отримати за місяць в юридичній фірмі.

- Все завжди про гроші. - Зітхнула дівчина.

- Ти, можливо, цього не розумієш, але так.

Агату обурили ці його слова. Вона підняла його голову з своїх колін і відсунулась в бік.

- Так?! Отже ти так про мене думаєш? Досі. - Вона була розлючена і засмучена. - Я ж теж зараз сама себе забезпечую. Чи ти забув?

- Вибач. Іди до мене. - Простягнув до Агати свої руки Стас. Вхопив її за рукав бомбера і підтягнув до себе. - Вибач. Я не хотів тебе образити. Не дуйся. 

Він розвернув обличчя дівчини до себе і поцілував у губи, які вона накопилила. Він знав, як переключити її увагу. Але всередині у дівчини все одно залишився відголосок тої образи.

- Я хочу, щоб ти якось взяв мене з собою на перегони. Хочу побачити як це.

- Гаразд. На наступні поїдемо разом. - Погодився хлопець, притискаючи дівчину до себе і цілуючи в скроню.

- Гаразд. Я вже піду, пізно. Добраніч, Стасе.

- На добраніч, Карамелька. - Поцілував її в губи.

Дівчина пішла до будинку, а Стас ще декілька хвилин сидів у машині і думав про те, що останнім часом приймав участь у перегонах, щоб заробити гроші на оренду квартири. Карамельці поки що нічого не казав, це має бути сюрприз. Спочатку треба знайти гарний варіант, а тоді вже їй покаже.