Яцек Денель - Кривоклят

полотно картини.

8

Вільшаний король (нім. Der Erlkönig) — балада Йоганна Вольфґанґа фон Ґете 1782 року. Описує смерть дитини від рук надприродної істоти, духа — Лісового царя.

9

Дрезденський Цвінґер (нім. Zwinger) — історичне місце в Дрездені, комплекс із чотирьох будов, серед яких також і уславлена Дрезденська картинна галерея.

10

Гауптбангоф (нім. Hauptbahnhof) — головний вокзал.

11

Ганс Макарт (1840–1884) — австрійський художник, декоратор, дизайнер меблів та інтер'єрів, художник костюмів, видатний представник академізму.

12

Найбільша залізнична станція у Флоренції й одна з найбільших в Італії.

13

Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо) (1486–1530) — італійський художник епохи Ренесансу, представник флорентійської школи Високого Відродження, один із портретистів свого часу.

14

Якоб Буркгардт (1818–1897) — швейцарський історик європейської культури та мистецтва. Відомий передусім своїми дослідженнями Ренесансу, особливо книжкою «Культура Ренесансу в Італії» (1860).

15

Абі (Абрахам) Моріц Варбурґ (1866–1929) — видатний німецький історик мистецтва. Дослідник мистецтва епохи Ренесансу.

16

Вільгельм Френґер (1890–1964) — німецький мистецтвознавець, дослідник творчості Ієроніма Босха.

17

Ернст Ганс Йозеф Ґомбрих (1909–2001) — австрійський та британський історик мистецтва. Автор популярної книжки «Історія мистецтва» (1950), що вважається одним із найдоступніших вступів до історії мистецтва. Книжку багаторазово перевидавали та переклали багатьма мовами.

18

Карло Кривеллі (1430/1435? — 1495?) — італійський художник епохи раннього Відродження.

19

Філіпп Отто Рунґе (1777–1810) — німецький художник і теоретик, один із лідерів романтизму в німецькому образотворчому мистецтві.

20

Каспар Давід Фрідріх (1774–1840) — німецький художник, яскравий представник романтизму.

21

Йоганн Гайнріх Фюслі, або Генріх Фюзелі (1741–1825) — швейцарський та англійський живописець, графік, історик і теоретик мистецтва, автор знаменитої серії картин на тему кошмару.

22

Розальба Карр'єра (1675–1757, Венеція) — італійська художниця доби рококо в Італії та Франції. Працювала в техніці пастель.

23

Герард тер Борх Молодший або Герард Терборх (1617–1681) — нідерландський художник-портретист, майстер жанрових картин.

24

Венера Урбінська (італ. Venere di Urbino) — одна з найвідоміших картин Тиціана — італійського художника епохи Відродження. Нині зберігається в «Галереї Уффіці» у Флоренції.

25

Лукас Кранах Старший (1472–1553) — німецький художник епохи Відродження, графік першої половини XVI століття. Малював портрети, релігійні та міфологічні картини, алегорії.

26

Жорж де ля Тур (1593–1652) — французький живописець із Лотарингії. Зазнав упливу Караваджо та майстрів нідерландського (Утрехтського) караваджизму.

27

Жон Батист Сімеон Шарден (1699–1779) — французький художник епохи Просвітництва, представник реалізму. Малював жанрові композиції, натюрморти, кілька портретів.

28

Табор, також Фавор, Тавор — гора в Ізраїлі, історично розташована на території Завулонова коліна, сучасний національний парк, місце Преображення Христа, як описано в Євангелії від Матвія 17:1–9.

29

Е та FJ — монограми відповідно Єлизавети Баварської та Франца-Йосифа І, цісаревої й цісаря Австро-Угорської імперії.

30

Єлизавета Баварська — дружина імператора Франца Йосифа І, уроджена принцеса Баварії, відома за зменшувально-пестливим ім'ям Сісі. 10 вересня 1898 року шістдесятирічну Елізабет поранив загостреним ножем у серце молодий італійський анархіст Луїджі Лучені. Напад стався під час прогулянки набережною Женевського озера, де вона мала сісти на борт пароплава Genève, що відпливав до Монтре. Не усвідомлюючи серйозності поранення, імператриця сіла на пароплав, де, стікаючи кров'ю, і померла.

31

Людвіґ Анґерер (1827–1979) — придворний фотограф цісаря Франца-Йосифа, власник першого фотоательє у Відні.

32

Рудольф Вейр (1847–1914) — австрійський скульптор, представник стилю необароко.

33

Паріс Бордоне (1500–1571) — італійський художник, представник венеційського Ренесансу.

34

Адольф Вільям Буґеро (1825–1905) — французький живописець, представник академізму.

35

Джанантоніо Ґварді (1699–1760) — італійський живописець епохи бароко.

36

Квартет Франца Шуберта, а також драма Аріеля Дорфмана та камерний гостросюжетний фільм Романа Поланскі (1994).

37

Каталог Дойча — повний перелік творів Ф. Шуберта, укладений музикознавцем О. Е. Дойчем.

38

Якопо Понтормо (1494–1557) — італійський художник епохи Ренесансу, представник маньєризму.

39

Галерея Альбертіна у Відні — одна з найвідоміших у світі колекцій рисунків і друкованої графіки.

40

Альфред Кубін (1877–1959) — австрійський графік, письменник і книжковий ілюстратор.

41

Ліонель Файнінґер (1871–1956) — німецько-американський художник-абстракціоніст.

42

Фердинанд Ґеорґ Вальдмюллер (1793–1865) — австрійський пейзажист, майстер натюрморту та жанрового живопису, піонер пленерного живопису, представник суворої реалістичної школи.

43

Лоренцо Лотто (бл. 1480 — бл. 1556) — італійський художник епохи Відродження, талановитий портретист. Малював релігійні композиції, міфологічні та алегоричні картини.

44

Джованні Белліні (бл. 1430–1516) — італійський венеційський художник, засновник венеційської школи живопису. Молодший брат Джентіле Белліні.

45

Бальтюс (1908–2001) — французький художник польського походження, молодший брат філософа П'єра Клоссовскі. Автор пейзажів, портретів, натюрмортів, жанрових сцен.

46

Франческо Парміджаніно (1503–1540) — італійський живописець, представник маньєризму.

47

Вовчок звичайний (капустянка, ведмедка) — комаха з родини Gryllotalpidae ряду Прямокрилі.

48

Ганс Мемлінґ (1433/1435-1494) — найбільший фламандський живописець другої половини XV століття.

49

Йдеться про портрет 86-го венеціанського дожа, адмірала та дипломата Себастьяна Веньєра пензля Тінторетто.

50

Жак-Луї Давід (1748–1825) — французький живописець, представник Просвітництва та класицизму.

51

Пітер Артсен (1508–1575) — фламандський художник, автор жанрових сцен із біблійними мотивами.

52

Йоахім Бейкелар (1530–1674) — фламандський художник, автор натюрмортів і жанрових сценок.

53

Картини Пітера Брейґеля-старшого.

54

Ганс Зебальд Бегам (1500–1550) — німецький художник-графік, гравер епохи Ренесансу.

55

Антоніо Канова (1757–1822) — італійський скульптор, найвизначніший представник класицизму в європейській скульптурі, зразок для наслідування академістів XIX століття. Найбільші збірки його робіт перебувають у паризькому Луврі й у петербурзькому Ермітажі.