Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

 

В дорозі був час звернутися до Джерела. … Я занадто самовпевнений! Треба було ще на початку спитати про “Коло”. Немає жодної таємниці. З відьминого кола можна вознестися, але лише вгору! Ще можна телепортуватися у будь-яке місце. Цю можливість ми з Берендеєм обговорювали. На жаль, не можна вийти! Вектор сили доцентровий. У Души недостатньо наснаги, даби розірвати коло із нутрі. Більшість Сутностей пересуваються по землі, як звикли ще при житті. Для них закільцьований рух енергії став паскою. Пояснення нашого випадку. Як там мої дівчатка?

Навка, щастя моє, що там у вас? Погано. Відьма просто кипить. Вона як водограй. Не можна вам на людях зустрічатися. Іскрити будете. Ми у лісі. За мостом одразу вертай праворуч. Добре. У мене до тебе прохання. Завтра на місце вбивства вчені приїдуть, з апаратурою. Треба всіх лісових відвести. Мало чого. Я можу не встигнути. Доведеться тобі літати. Тільки обережно! У разі небезпеки одразу повертайся додому. На когось чекаємо? Інквізиція. Можуть її прихильники з’являється.

Завтра. Інквізитор буде завтра. На часі інше завдання. Треба нашу подругу втихомирити. То, що бачив Навкиними очима, виглядало тривожно. Біля Лариси постійно злітали у повітря шишки, сучки та інша мілкота. Безконтрольний телекінез? У такому стані її треба тримати подальше від людських поглядів. Та шукати спосіб приборкати її енергію. 

 

Варшавка, навіть після ремонту залишається вузькою. Обгони, як завжди, мають певну складність. Гнав як міг. Витратив дві години. Переїхав Уж, одразу звернув праворуч у невеличкий лісок. Вот й мої дівчатка!

Лариса, побачив машину, видала радісний поклик та побігла до її власника. Вона застрибнула на мене, міцно обняв руками та ногами і заплакала. Голосно та захлинаючись. Дала вихід почуттям. Я шкірою відчував її легке тремтіння. Добро, що  вага невелика, тримати можна достатньо довго. Стояв як істукан, намагався не упустити дорогоцінну ношу. З часом тремтіння пішло на спад. Відьма встала на ноги. Як вирує в неї енергія! Сильно її смерть Окулярника вразила. Лариса не припиняла притискатися до мене, нiбито намагається согреться.Треба відвернути дівчину від жахливих спогадів.

Сподіваюся, ти непогано розважилася. Я не відпочивала.

Вау! Відьма послала мене образ. Вогневе коло та вона в середині біля великої ватри. 

Ти пройшла ініціацію? Так. Я пробуджена відьма. І ніякого конклаву у нас не існує. Кожна працює на поодинці. Навіщо треба було так далеко їхати? Я завжди уважно вивчаю інструкцію. У посібнику було суворе попередження: одразу після закінчення обряду знищити сліди і покинути місцевість. Треба тикати як можна далі. 200-300 кілометрів як мінімум. Я у Барселоні взяла напрокат машину та за тиждень повернула її  у Франкфурті. Відсиплялася вже в автобусі по дорозі до дому. Якщо ти пройшла ініціацію, тобто у тебе має бути якесь джерело знань. Особисто ваш, відьмовий. Це наша таємниця. Навіщо воно тобі? Мене не треба, власне джерело маю. Запитай його про інквізицію у сучасному вигляді.

Мовчання тривало недовго. Лариса просто перетворилася. З початку на її обличчі вірував жах. Потім вона стала нібито камінь, стійка та непорушна. В очах іскрилась рішучість. Жах пішов на задній план. Вирування енергії як рукою зняло.

Мольфаре! Ти навмисно це робиш? Що саме? Уникаєш близькості. Я настроїлася, ось-ось почнемо і все … немає бажання. Не хвилюйся, це не назавжди. Можна сказати, що реакція природна. Що дізналася? Вони при владі, майже, повсюди. Або ти підписуєш з ними контракт та допомагаєш ловити собратів та сосестер, або тобі знищують. Останнє обов’язкове, якщо здібності вище за середні.  Добре, що із жодною відьмою не контактувала.  Це вони вбили Окулярника. Вирішили, що Мольфар загинув і … я сподівався, що його побережуть, як єдину нитку, що нас пов’язує … схоже думати у них не прийнято.  Що нам робити? Треба жити, якось треба жити … та не афішувати власні здібності. Клич мене якось інакше, на приклад “дядя”. Ні! Прям не знаю. Мабуть, лісник? Вже краще. А можна за ім’ям? Без по батькові, я ще не такий старий.  Це прилюдно. Добре, що освоїла образи. Він буде нашим головним засобом зв’язку. Зручно та прослухати неможливо.

Лариса посміхнулася та послала мене непристойний образ: я голий з непропорційно великим фалосом.

Ти мене таким бачиш? Уявляю. Нічого не поробиш, занадто довго довелося поститися. Додому потерпиш? Ловлю на слові. Добре, намагайся утримати власну невгамовну енергію. Завірюхи нам будуть лише заважати. Без Навки місцеві тебе без всякої інквізиції на багаття відправили б.  Дякую, подруга!

Лариса підійшла до Навки та міцно її обійняла. Лісова чарівниця продовжувала її заспокоювати: погладжувала волосся, щось шептала на вушенько. У голос Навка промовила:

Ти вже маєш змогу бачити Духів? Гадки не маю. Поки ви не проявилися, нікого не бачила. Треба перевірити, де моє ведмежатко? Далеко. Тебе лісовики знайшли, ти їх бачила? Лише відчувала присутність. Прохала передати Берендею, що на нього чекаю.  Схоже, що не всі виміри для тебе відкрити. З’ясуємо потім. Яки нові здібності отримала? З нових, мабуть, телекінез. Можу на мітлі літати! Невидимою! А то всі сили інквізиції покличемо. Так заміж ніколи не вийдеш.  Одруження не для відьми. Та й Сашка не дозволить. Чому? З-за спадщини. Хвилюється, що мене обдурять. Він й так знайомився з усіма, хто спав зі мною. Більшість тикала. Тому я й одинока.  Бідолаха. Не сумуй. Знайдемо ще для тебе чоловіка. Мольфаре. З моєю то могутністю, я будь-кого до ніг покладу. Навіщо? Це шлях на темну сторону. А задля отримання гормонів і коханців вистачає. Да й ти обіцяв! Добре. Добре. Зрозумів. У тебе речі є? Сумка, бач, під вільхою.