Юлія Богута - Помста для Роуз, Юлія Богута

Хвилини невблаганно тягнулися, ніби одна нескінченна кардіограма. То швидше, то повільніше, то зриваючись на аритмію. Персонал бігав, приносячи воду та виглядаючи крізь вікно машину швидкої допомоги. А я все  ще стояла на тому самому місці й сподівалася почути, що мені здалося. Здалося, ніби Хевена назвали сином Граунда. Здалося, що він був його опікуном. Здалося, що він переймався за нього. Просто здалося. Але, схоже, що здалося мені те, що людина, котра до болю стискала зараз мою руку, була Хевеном. Тим самим Хевеном, котрий хотів віддати за мене життя, а не кинувся рятувати того, хто мало не відібрав його.