Морок Елл - Опера, Морок Елл

Частина сімнадцята. Суд

Судовий захисник сів на призначене йому крісло за столом, перед підвищенням, де стояли порожні крісла суддів.

Тай озирався навсібіч, наче був туристом, який відвідав велику залу суду з власної волі і цікавості. Налі прошепотіла до нього:

- Тай сядь біля захисника, ми будемо за вашими спинами.

Судовий захисник подивився на ла Гранджа здивовано, як на останнього бовдура й похлопав долонею по кріслу поруч себе, наче пса кликав.

Мун ла Грандж і Бертран сіли біля Налі й Бака. Рен’єр трохи подаль зайняв вільне крісло. Озирався із легковажною усмішкою.

У залі суду тривав ажіотаж. Тай ла Грандж у головній ролі підозрюваного. Глядачі не зводили з нього поглядів. Прийшли п’ятеро балерин, подруги Кікі, вони тримали у руках рожеві, квіти як символ недовіри владі. Тай театрально вклонився, дівчата почали хлопати. Ла Грандж сів обабіч свого захисника. Той процідив крізь зуби:

- Поводьтеся як підозрюваний, це вам не театр.

- Здається різниця невелика, - знизав плечем Тай.

До зали суду, через чорні двері за підвищенням увійшло троє старших чоловіків, у пурпурових мантіях. Сіли у свої крісла.

Вибіг перед суддівське підвищення секретар і дзвінким голосом оголосив:

- Суд розпочато. Підозрюваний Тай ла Грандж. П’ятнадцять жертв. Максимальний вирок - страта через повішання.

Зала охнула, наче стала єдиним організмом, потім хтось заволав що потрібно вбити вбивцю без суду, хтось протестував проти варварства смертної кари.

Екран увімкнувся демонструючи місце злочину й понівечені тіла у багні збиті у купу. Потім тіла на столі патологоанатома, судмедексперт розповідав про кульові рани які спричинили смертьп’ятьох, ті хто не помер одразу захлинулися під час повені. У повені ла Гранджа ще не звинувачували, бракувало доказів.

Головним свідком виступав Слен Ронок - єдиний хто вижив. Йому надали слово й він розповів з емоціями і сльозами, що коли Тай ла Грандж увірвався до будинку його батька й побачив свою коханку, яка танцювала стриптиз, геть збожеволів. Вихопив у охоронця зброю, почав стріляти наче збожеволів.

Несподівано із зали пролунав дзвінкий голос. Налі озирнулася й впізнала Валу Ганек, дівчина крикнула:

- Кілі ла Морн не була екскортницею, її викрали! Я свідок!

Валу підтримали її подруги.

- Тиша у залі суду! – секретар який вів шоу намагався перекричати балерин, - Або покиньте залу.

Рядами пробігли охоронці, зупинилися біля балерин, готові виставити їх за двері. Дівчата принишкли.

Слен Ронок з притиском повторив про екскортницю й стриптиз, наче отримував задоволення від обурення балерин й болісний гнів, який його брехня викликала у людей що прийшли підтримати зірку опери.

За Роноком виступив прокурор і асистував йому Ландр старший слідчий з команди А. Вони представили суду усі сфабриковані докази. Далі викликали свідків: фермерських дітей які підглядали за вечіркою та господиню ресторану.

Діти відповідали наче учні на уроці, зазираючи прокурору у очі, наче перевіряли чи правильно вони усе говорять. Чи добре вивчили відповіді.

Бак побачивши господиню улюбленого ресторану, яка свідчила проти його підзахисного, аж застогнав.

Тай дивився на усе що відбувалося терпляче, здавалося його те усе не стосується. Врешті йому надали слово. За розрахунками він мав розповісти свою версію, яка мала викликати сміх. Та ла Грандж розсмішив присутніх іншим:

- Панове судді, і усі присутні, особливо це стосується тірту - корінних жителів планети Ла. Хочу попередити що правова і військова верхівка, яка складається зараз виключно із лафі, планує здійснити державний переворот, під час якого переселенцям з Фунге буде надано дозвіл вбивати й грабувати тірту.

У залі суду настала така тиша, що чути було єдину муху яка переможно дзижчала, бо пройшла крізь лабіринт фільтрів і кондиціонерів.

Судовий захисник почав шипіти як космічний двигун без охолоджувача:

- Що ви? Що ви верзете? Краще замовкніть! Не робіть із себе блазня остаточно!

- За сценарієм мене мають повісити, чи є різниця що про мене думатимуть, - усміхнувся ла Грандж.

Налі обхопила голову руками.

- Це все, - процідив Бак, - Таю, це все.

Шокований головний суддя, врешті оговтався й уїдливо запитав:

- Тай ла Грандж у вас усе?

- Так, - відповів Тай.

Бак застогнав.

Мун вхопив за руки Бертрана. Рен’єр відкинувся на спинку крісла закинувши ногу на ногу й засміявся.

- Захисту є що сказати?

Судовий захисник підвівся й відповів:

- Ні.

Налі і Бак скочили на ноги, намагалися довести що вони мають матеріали які доводять невинність ла Гранджа. Та секретар повторив їм те саме що говорив балеринам:

- Тиша у суді, захист сказав своє останнє слово. Суд йде у малий зал. Відведіть підозрюваного у кімнату очікувань, - наказав секретар суддів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍