Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Не співає! Солить капусту, огірки і помідори.
Полковник нарешті одружився. Чує вранці, як теща навчає доню:
– Ніколи не клади яйця на срібло, воно від цього потьмяніє.
– Вік живи, вік учись, – сказав полковник і переклав свій срібний портсигар з кишені штанів до кишені кітеля.
Теща:
– От ми їмо одні й ті ж макарони, ти – тонкий, як цвях, а я – товста, як…
Зять:
– Тому, що я їх їм вподовж, а ви – впоперек…
– Моя жінка з тещею наче змовились! Вже два дні мені доказують, що корисно їсти все сире!
– Мої теж не люблять готувати!
Свекруха вчить невістку хліб у печі пекти. Невістка ставить просто.
– Не туди! – каже свекруха.
Невістка ставить праворуч.
– Не туди!
Невістка ставить ліворуч.
– Та не туди ж!
– А куди ж, мамо?
– Сама не знаю куди, але не туди!
Купила жінка в магазині редуктор до газового балона. Чоловік лаштує і ніяк не виходить. Аж подивився – він без різьби.
– Що ти купила? Він же без різьби!
А свекруха тут як тут:
– Бачиш, яка роззява! Поки несла з магазина – різьбу загубила!
На весіллі:
– Тітко Галю, заспівайте ще!
– Ой, людоньки, не просіть більше! Бо як співатиму, то захрипну, і не зможу невістку як слід вилаяти.
Свекруха:
– А що, Марійко, треба, щоб смачний борщ удався?
Невістка:
– Незлу свекруху і голодного чоловіка.
Свекор:
– Хто винен, що молоко збігло?
Свекруха:
– Невістка!
– Та ж її вдома нема!
– Але ж он спідниця висить!
Їдуть на возі молоді ще чоловік і жінка, а з ними жінчина мама. Дорога погана, на грудках трясе – жах!
– Мамо, – каже зять, – сідайте позаду, хай вас тільки два колеса трясе, а ти, жінко, сідай посередині, хай тебе усі чотири колеса трясуть!
Сів обідати син з тещею і молодою жінкою, відрізав тоненький шматок хліба, дав тещі і примовив:
– Дивіться, мамо, щоб не переломився.
А жінці відрізав грубенький кавалок:
– їж, щоб тебе розірвало!
– Татку, а чому богиня перемоги зображується у вигляді жінки?
– Виростеш, синку… Оженишся… Тоді зрозумієш…
– Ти сказав жінці, що вона дурна. Бачиш, плаче? Скажи їй, що ти жалкуєш з того! – сварить теща зятя.
Зять:
– Мила моя, я дуже жалкую з того, що ти дурна.
Зима. Жінка прийшла з роботи.
– Милий! – тулиться до чоловіка. – Як холодно в хаті! Коли я була малою, мама мене завжди до себе пригортала.
– Ні, ні! Не треба маму викликати! Ще нам тещі серед зими не вистачало!
– Доню, твій Микола затримався у нас вчора допізна! Мама тобі нічого не казала?
– Казала, що чоловіки нітрохи не змінилися…
– Доню, щось ви довго кожного вечора з Микитою сидите там на кухні!
– Тату! Ми тільки п'ємо каву, і він іде додому!
– То скажи йому, щоб не забирав мою вранішню газету!
– Іване! – каже батько дівчини її кавалерові. – Хочу
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
