Вікторія Вашингтон - Некровний брат мого батька, Вікторія Вашингтон
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Кайл вийшов з машини і мовчки глянув на Ліама, що стоїть поряд зі мною. Між нами виникла незручна мовчанка, наче в повітрі повисла напружена атмосфера.
Його енергетика зараз відчувалася надто виразно, і я бачила, що Ліам ледве міг витримати її.
Я відчувала його погляд на собі, яким при бажанні він дійсно міг спалити.
Ліам трохи відійшов убік, починаючи буквально задихатися від потужної енергетики альфи. Я стояла між ними, немов на роздоріжжі, не знаючи, як діяти далі.
У цей момент було справді страшно.
Моє серце застукало сильніше, коли Кайл підійшов надто близько. Емоції залили мене знову, але я намагалася зберегти спокій. Я не могла повірити, що він повернувся в самий невідповідний момент.
Кайл зупинився на відстані кількох кроків від мене, його погляд був наповнений злістю, а скоріше навіть люттю.
Кайл нарешті перервав мовчанку:
— Якого біса? — говорив він спокійно, але звучало так, ніби кричав. Так сильно відчувався його голос, який буквально проходив вібраціями по тілу. — Ти порушила дві заборони, Норо, — пропалив мене поглядом. — Вийшла з дому, забувши про домашній арешт, так ще й з цим, — він кинув швидкоплинний погляд сповнений огиди на Ліама.
Я розуміла, що порушила правила, тим паче навмисне. Але не чекала, що він повернеться так раптово.
Загалом передбачала, що після такої новини залишиться десь із Неєю.
Моє серце шалено калатало в грудях, і я відчувала, що ноги починають підкошуватися під натиском його енергії.
Між нами виникла непереборна прірва, і мені здавалося, що я втрачаю контроль над собою. Але я не могла дозволити собі показати свою слабкість, особливо перед ним. Силою волі я підняла голову, зустрівши його погляд, який пронизав мене буквально наскрізь.
— Я вже казала, що не маю наміру потурати твоїм тупим правилам, — голос звучав тихо, але впевнено. Навіть для мене, пригніченої його енергетикою, слова давалися важко. Страшно було подумати, як зараз Ліаму.
Здавалося, що після цих слів Кайл зовсім захотів мене придушити.
— Це я попросив її вийти, — подав голос Ліам.
— Тобі я вже сказав, щоб ти навіть близько тут не ошивався, — твердо ледь не прогарчав Кайл, удостоївши його одним незацікавленим поглядом.
Ліам мовчки дивився на мене та Кайла, його обличчя відбивало внутрішню боротьбу та бажання захистити мене. В його очах було щось таке, що змушувало мене почуватися захищеною, незважаючи на всю напруженість ситуації.
— Немає пояснень, Норо. Ти знаєш, що ти зробила, і тепер доведеться нести за це відповідальність, його голос звучав загрозливо.
Ліам намагався ще вставити кілька слів, але Кайл не дозволяв, пригноджуючи його до місця одним лише поглядом.
— Ти не смієш, — заперечливо хитнула головою, наполягаючи на своєму.
— Ти починаєш надто небезпечно грати, Норо. Ти забуваєш, що ми тут не для розваг, його слова були пронизливі, і я відчувала, як його дихання важко вдаряється мені в обличчя. Я намагалася триматися, але це було все важче та важче з кожною секундою.
Я відчувала, як ситуація виходить з-під контролю, ніби повітря наповнилося електрикою. Кайл продовжував дивитися на мене, наче чекає моєї відповіді.
Ми стояли в мовчанні, кожен з нас поглинений своїми думками, але повітря наповнювалося все більшою напругою, готовою будь-якої миті вибухнути.
— Ідемо в будинок, — наказав Кайл. — Негайно, — додав, не обертаючись, коли я не пішла за ним.
Я мимоволі відчула, що серце йде в зашморг, а в голові починає гулко барабанити. Всюди була помітна електричність у повітрі, яка змушувала кожну клітину мого тіла напружитись. Все навколо здавалося зупиненим у часі, ніби світ чекав на моє рішення, яке визначить подальші події.
І все-таки ступила перший крок.
— Норо, давай втечемо, — ледь чутно гукнув мене Ліам.
Він був відчутно наляканий.
Я встигла лише негативно хитнути головою і підібгати губи, перш ніж знову пролунав крижаний голос Кайла.
— Якщо ще раз побачу тебе поряд з нею, тобі доведеться тікати. І, повір, навіть інша країна тебе не врятує, — його сталевий голос прозирався настільки неприкритою загрозою, що стало не по собі.
Ліам більше не намагався мене зупинити, а я, пішовши за Кайлом, зайшла в будинок і зачинила за собою двері.
Моя голова кружляла від напруги, злості та страху, який охопив мене.
В мені горів вогонь рішучості, але в той же час я відчувала себе слабкою та беззахисною перед сильним впливом Кайла.
— Добре погуляла? — Кайл занадто різко обернувся до мене.
Дивився на мене, ніби намагаючись поринути у мою душу. Я відчувала, як його погляд пронизував мене наскрізь, пригнічуючи цим. Але мій вибір був зроблений, і я була готова стояти за нього до кінця, навіть якщо це означало бій із самим Кайлом.
— Чудово, — спокійно промовила, розтягнувши на губах легку усмішку. — А чому тебе це так хвилює? Здається, у тебе зараз багато інших турбот. Наприклад, весілля.
— Зі своїми справами я якось сам розберуся, без твоєї допомоги, — суворо промовив Кайл, насупившись.
— Так само, як і я, — вигукнула. — Але ти продовжуєш пхати ніс туди, куди тобі не слід.
Кайл різко підійшов і сперся рукою на стіну, яка була за мною.
Знову був недозволено близько, що моментально почало зводити з розуму.
Я відчула, як тепле дихання Кайла знаходиться всього за пару сантиметрів від мого обличчя, і це змусило мене затримати подих.
— Ти нариваєшся на наслідки, Норо, — майже пошепки сказав він. — Знову.
Кайл не відривав свого пронизливого погляду від мене. Він був як магніт, що притягує всі мої думки, всі мої емоції. Я намагалася зберегти спокій, розуміючи, що з кожною секундою моя стійкість починає тріщати по швах.
— Я лише відставляю особисті межі, які ти без зупинки намагаєшся порушити, — парирувала, відчуваючи, як перестаю хапати повітря поряд з ним. — Знову.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Некровний брат мого батька, Вікторія Вашингтон», після закриття браузера.