Станіслав Лем - Високий Замок, Станіслав Лем

легендарні «зореплавці»...

Свідченням міжнародного визнання творчости Станіслава Лема стало почесне членство в Академії письменників-фантастів Америки. Та небавом після кількох його критичних висловлювань про рівень американської літератури письменника позбавляють членства в цій поважній організації(!).

1982 року, після оголошення воєнного стану, Лем покидає Польщу. Він їде до Берліна як стипендіат Wissenschaftskolleg, а ще за рік переселяється до Відня. Перебуваючи за кордоном, пише дві свої останні белетристичні книжки: «Мир на Землі» й «Фіаско». Наприкінці 1988 року повертається на батьківщину.

У 90-х роках Лем вдається до футурологічних прогнозів. Він співпрацює з «Tygodnikiem Powszechnym» (низка фейлетонів «Світ за Лемом»). Вибрані фейлетони виходять окремими книжками: «Любі часи» та «Дірки в цілому». Паралельно дописує до часопису «Odra» (цикл статей «Фігуральні роздуми»), а також до польської редакції «PC Magazine» (статті з цього часопису вийшли двома книжками: «Таємниця китайської кімнати» й «Мегабітова бомба»). Остання книжка Лема називається «Змиг ока».

Станіслав Лем є членом польського Пен-клубу, лавреатом багатьох вітчизняних і закордонних нагород (зокрема державної нагороди І ступеня в галузі культури й мистецтва, австрійської державної відзнаки за досягнення в галузі європейської культури ім. Франца Кафки), є кавалером Ордена Білого Орла, доктором гоноріс кауза Вроцлавської Політехніки, Опольського, Львівського та Яґайлонського університетів. З 1972 року Лем бере участь у роботі Польської Комісії Академії Наук «Polska 2000»; з 1994 року — член Польської Академії Мистецтв.

БІБЛІОГРАФІЯ:

Проза, драми:

•  Człowiek z Marsa,  Warszawa: Nowa,  1994.

•  Astronauci. Warszawa: Czytelnik, 1951.

•  Jacht “Paradise”. Sztuka w czterech aktach (współautor: Roman Husarski). Warszawa: Czytelnik, 1951.

•  Sezam i inne opowiadania. Warszawa: Iskry, 1954.

•  Czas nieutracony. Kraków: WL, 1955; cz. I: Szpital Przemienienia wydawana osobno od edycji: Warszawa: Czytelnik, 1975.

•  Obłok Magellana. Warszawa: Iskry, 1955.

•  Dzienniki gwiazdowe. Warszawa: Iskry, 1954.

•  Eden. Warszawa: Iskry, 1959.

•  Śledztwo. Warszawa: MON, 1959.

•  Inwazja z Aldebarana. Kraków: WL, 1959.

•  Powrót z gwiazd. Warszawa: Czytelnik, 1961.

•  Solaris. Warszawa: MON, 1961.

•  Pamiętnik znaleziony w wannie. Kraków: WL, 1961.

•  Księga robotów. Warszawa: Iskry, 1961.

•  Noc księżycowa. Kraków: WL, 1963.

•  Niezwyciężony i inne opowiadania. Warszawa: MON, 1964.

•  Bajki robotów. Kraków: WL, 1964.

•  Polowanie. Kraków: WL, 1965.

•  Cyberiada. Kraków: WL, 1965.

•  Głos Pana. Warszawa: Czytelnik, 1968.

•  Opowieści o pilocie Pirxie. Kraków: WL, 1968.

•  Doskonała próżnia. Warszawa: Czytelnik, 1971.

•  Bezsenność. Kraków: WL, 1971.

•  Wielkość urojona. Warszawa: Czytelnik, 1973.

•  Głos Pana; Kongres futurologiczny. Kraków: WL, 1973.

•  Katar. Kraków: WL, 1976.

•  Maska. Kraków: WL, 1976.

•  Suplement. Kraków: WL, 1976.

•  Powtórka. Warszawa: Iskry, 1979.

•  Golem XIV. Kraków: WL, 1981.

•  Wizja lokalna. Kraków: WL, 1982.

•  Prowokacja. Kraków: WL, 1984.

•  Biblioteka XXI wieku. Kraków: WL, 1986.

•  Fiasko. Kraków: WL, 1987.

•  Pożytek ze smoka i inne opowiadania. Chotomów: Verba, 1993.

•  Zagadka. Warszawa: Interart, 1996.

Есеїстика:

•  Dialogi. Kraków: WL, 1957.

•  Wejście na orbitę. Kraków: WL, 1962.

•  Summa technologiae. Kraków: WL, 1964.

•  Filozofia przypadku. Kraków: WL, 1968.

•  Fantastyka i foturologia. Kraków: WL, 1970.

•  Rozprawy i szkice. Kraków: WL, 1975.

•  Lube czasy. Kraków: Znak, 1995.

•  Sex Wars. Warszawa: Nowa, 1996.

•  Tajemnica chińskiego pokoju. Kraków: Universitas, 1996.

•  Dziury w całym. Kraków: Znak, 1997.

•  Bomba megabitowa. Kraków: WL, 1999.

•  Okamgnienie. Kraków: WL 2000.

Автобіографічні твори:

•  Wysoki Zamek. Warszawa: Wyd. MON, 1966.

•  Stanisław Bereś, Rozmowy ze Stanisławem Lemem. Kraków: WL, 1987.

•  Rozmowy ze Stanisławem Lemem. Kraków: WL, 1999.

Українські переклади творів Станіслава Лема:

•  Повернення з зірок // Львів: Каменяр,  1965 (переклад І. Брецака)

•  Кіберіада//  Київ: Дніпро,  1968 (переклад В. Авксентьєвої)

•  Катар // Львів: Каменяр,  1982 (переклад І. Сварника)

•  Едем // Київ: Молодь,  1987 (переклад Д. Андрухової)

•  Солярис // Київ: Молодь,  1987 ( переклад Д. Андрухової)

•  Кіберіада // Київ: Дніпро,  1990 (збірник)

•  Апокрифи // Львів: Літопис, 2002 (переклад А. Поритка)

•  Голем XIV Львів, Літопис, 2002 (переклад А. Поритка)

•  Високий Замок // Львів: Піраміда,  2002 (переклад Л. Андрієвської)

За інформацію сайтів: www.polska2000.pl    і  www.lem.pl

Зноски

1

hoc erat in votis (лат.) - це було предметом моїх прагнень

2

Браєрівська – нині – вул. Богдана Лепкого

3

...на другому поверсі – фактично на третьому – перший поверх у довоєнному Львові називали бельетаж

4

Єзуїтський садок – нині – парк. ім. І. Франка

5

Алея Міцкевича – нині – вул. Листопадового чину

6

Маршалковська – нині – вул. Університетська

7

Східні Торги – вересневий міжнародний ярмарок, який відбувався 1919-1938 років на території Стрийського парку

8

прецлі (львівськ.) – кренделі

9

площа Смольки – нині – площа Григоровича

10

Яґайлонська – нині вул. Гнатюка

11

кіно «Марисенька» - зараз у приміщенні колишнього кінотеатру міститься духовний театр «Воскресіння»

12

Подлевського – нині – вул. Гребінки

13

«Handbuch» (нім.) отоларинголога – настільна книга ото­ларинголога

14

fin-de-siécle – (франц.) – кінець століття

15

SUMM IS AUSPICIS IMPERATORIS AC REGIS FRANCISCI IOSEPH V... (лат.) – Найвищою Милістю Імператора Франца Йосифа

16

Lustmorsder (нім.) – маніяк

17

II Державна гімназія ім. Кароля Шайнохи – нині – Львівська середня школа №8

18

Inhocsigno (лат.) – під цим прапором...

19

цукерня Залевського – нині у приміщенні колишньої цукерні розташований магазин-каварня «Світоч»

20

Академічна - нині - пр. Шевченка

21

Рацлавицька панорама увічнює битву під Рацпавицями 4 квітня 1784 року, в якій повстанська армія Костюшка вщент розбила російську армію генерала Тормасова. До 1946 року знаходилася на території Стрийського парку. Нині перебуває у Вроцлаві (Польща)

22

пасаж Миколяша – виходив на Марійську площу (нині - площа Міцкевича). Був частково зруйнований під час бомбардування Львова у вересні 1939 року. У частині колишнього пасажу знаходиться магазин «Роксолана»

23

Легіонів – лівий бік теперішнього пр. Свободи

24

«Більше газу, оце мій звичай, більше газу, поки юність в жилах грає...» (пол.)

25

дорожкар (льв.)