Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Пекло разом із Люцифером залиште мені, – заявив Михаїл. – Вирушайте до Чистилища.

- У мене питання: а як перенести частинки душі цієї вашої Анахіт у світ людей і залишитися при цьому живими? – озвався Олсен.

- Я можу спробувати створити тимчасові оболонки для частинок душі. Свого роду Голема, – відповіла Айра. – Але не впевнена, що це зможе утримати Анахіт.

- Коли мене вигнали з Вальхалли та Асгарда, я встигла прихопити пару сувенірів. Серед них ланцюг Глейпнір, яким скували Олсена. Можна її використати на Анахіт.

- Я можу посилити дію ланцюга своїм вогнем, – запропонувала Аанна.

- Ми можемо послабити душі Анахіт, - продовжив Генрі. – Я можу забрати частину її сили та потім повернути. Щоправда, лише янгольської половини. Демон у ній стане сильнішим. Нам потрібен демон, який зробить той самий трюк із другою половиною душі.

- Думаю, я знаю, до кого звернутися, - озвався Кем.

- Джейд? – поцікавилася мисливиця. - Треба буде зганяти за нею в край крижаних велетнів. Її ми туди відправили раніше за тебе.

- Ніфльгейм? Люблю цю місцину. Кілька велетнів мені винні, - усміхнулася Кая.

- Звучить, як план. Айра, займися оболонками. Хлоя тобі допоможе. Кем і Кая - вирушайте в Ніфльгейм і приведіть Джейд. Генрі та Анна – підготуйте все необхідне для поділу сили. Я, Олсен, Кріс і Артур вирушимо до Чистилища за частиною Анахіт. Михаїле, - обернулася Данте до ангела, - разом із Гавриїлом вирушайте за другою частинкою. Візьміть стільки ангелів скільки вам потрібно.

- Цікаво, - посміхнувся Гавриїл. – Не пам'ятаю, щоб хоч одна людина командувала нами.

- До справи, команда вільної волі. На збори півгодини, малеча.

***

Поки Данте з друзями розробляли план, як зупинити Табріса та Рейвена, головні лиходії святкували свою перемогу. Вони не припиняли поглинати ангельські душі та демонів.

- Я завжди знав, що ти найрозумніша на цій планеті, - радів Табріс. - Якби не ти, я досі шукав би ангельський меч, щоб потрапити на Небеса. Ти мій скарб, - Табріс поцілував Рейвен.

- Я знаю, - посміхнулася дівчина. – У мене подарунок для тебе. Як ти думаєш, який на смак херувим? Я вважаю, що він солодкий і ніжний, з присмаком мигдалю, – Рейвен наказала привести бранця.

- Ти балуєш мене, - усміхнувся Табріс. - Завжди було цікаво, як виглядає херувим. А тут ще й на смак спробувати можна, – демон підійшов до бранця і перерізав його горло. Яскраве світло, замість крові, полилося з гортані. Їм Табріс наповнив два келихи і повернувся до Рейвен. - За нас і нашу перемогу, - він віддав один кубок дівчині. Разом вони спустошили їх.

- Як бадьорить! - зраділа Рейвен. Посмішка не сходила з її обличчя. - Це набагато краще, ніж душа звичайного янгола.

- Ти маєш рацію, моє кохання. Я відчуваю стільки сили у собі.

- Може, вистачить дуріти? Час зайнятися справою, - до парочки приєдналася світловолоса дівчина.

- Ти, як завжди, псуєш всі веселощі, - обурилася Рейвен. - Іди, інакше я примушу тебе піти, - дівчина взяла в руки меч.

- Вгамуйся. Я прийшла вас попередити. Данте звільнила кілька своїх друзів. І вони, як мені здалося, мають чіткий план, як вас вбити.

- Вбити? - Табріс засміявся. – Нас уже неможливо вбити. Ми безсмертні.

- Я б не була така впевнена. Компанія у Михаїла та Гавриїла чудова. Думаю, вони мають усі шанси на перемогу. Припиняйте впиватись і перетворюватися на наркоманів. Краще відвідайте Данте та її друзів, поки не пізно. Я вас попередила, – дівчина пішла.

- А знаєш, кохана, настав час розім'ятися. Збирай армію.