Леся Романчук - Місто карликів

За радянських часів не ходити на вибори означало записати себе до ворогів влади, а навіщо їй це? Вона чудово ладнала з будь-яким ладом та соціальною формацією. Знала — рано чи пізно вони прийдуть до неї і попросять!

А тепер вибори стали іншими — папірець довгий, на ньому перелічено десятки прізвищ. Ну то й що? Ці люди просто якісь смішні та ненормальні! Вірять, що таким чином можна щось змінити! Пишаються власним впливом на події. І їх у цьому переконують сто разів на день. А все вже давно запрограмовано, вирішено, записано. Навіть те, в якому віконечку вони нібито власноруч і вчасною волею поставлять оту свою закарлючку, їм тільки здається, що вони висловлюють цим власну волю. А воля вже давно нав’язана…

Такий спосіб впливу — найефективніший з усіх. І ним користуються вже не тільки в Прикарпатську.

І вони просять, політики. Щоправда, звертаються не на пряму, а через Робі. І платять йому. Але пані Аріадна вже давно не звертає увагу на такі дрібниці. Робі чудово виконує свої обов’язки, і його праця варта будь-якої винагороди. Без нього вона, мабуть, не змогла б прилаштуватися до так званих «нових реалій». І молодші від неї втрачали ґрунт під ногами…

А сьогодні Роберт повинен виконати особливе завдання, таке трапляється не щороку і навіть не щостоліття. Обряд смерті та поховання. Планувати власний похорон — це не дуже весело, але дуже важливо. Гідно виконати всі обов’язки і гідно піти — надзавдання. І не просто гідно, а правильно. Щоб потім не повертатись. Будинок з привидами — це занадто навіть для Прикарпатська.

Пані Аріадна обійшла кімнати. Повільно, торкаючись часом до особливо дорогих дрібничок. З кожною стільки пов’язано…

Так дивно почуватися молодою і такою сильною! Останні роки, коли вона почала старіти, по-людськи старіти і втрачати сили, були важкими. Ні, еліптин — справді чудова штука. Шкода, що порошок з кутнього зуба дракона майже закінчується… Де їх шукати нині, драконів? Увімкнеш телевізор — хоч греблю гати, а зуб? Зуба не знайдеш…

Біля ганку зупинилася машина. Навіть не одна, а дві. Друга, зовсім нова, невеличка, симпатична рожева машинка — це для Ади.

— Робі, в гараж її, отуди… Гарну машинку купив, помітну.

— Гадаю, їй сподобається. Принаймні ні в кого в місті такої немає!

— Молодчина, Робі, постарався. Послухай, у мене є прохання…

— Я весь увага! Ви ж знаєте, ваші прохання — закон!

— Будь ласка, не надто навантажуй її оцими твоїми штучками… Ну, ти знаєш… Я відчуваю, вона може не витримати. Слабка жінка…

— Але ж у цьому і полягає моя робота! Ініціація і фуоко сервізіо — от моє основне завдання!

— Але ж і ти знаєш, що кожну роботу можна виконувати по-різному… Вогонь може бути різної температури. Я прошу.

Роберт схилив голову на знак покори.

— Гаразд. Все буде в рамках ритуалу, не більше. Сподіваюся, коли прийде час, вона вже зрозуміє суть служіння і підготується.

— Робі, є велика різниця… Вона — дочка звичайного земного чоловіка, якого тільки нарекли Адамом, а я — Його дочка. І до мене всього лише раз гварда маджора була не Його дочкою.

— Але ж вона спершу буде лише гварда мінора…

— Так, звичайно, маджора — лише після акцепто магно, але ж я не зовсім певна у ній… Якби вона знала, скільки всього залежить від її правильної поведінки, від суворого дотримання правил, від кожної сторінки «Книги мудрості»!

Робі зітхнув. Розумів, скільки всього звалиться вже завтра на його плечі. Нову гварду доведеться буквально водити за ручку. І перші кроки будуть нелегкими, особливо з огляду на його особливі функції, які він повинен виконувати і ніхто, ніщо, навіть прохання пані Аріадни не може цілком усунути його від виконання обов’язку. Вона й саме це розуміє. Фуоко сервізіо — це те, що він робить вже багато років раз на сто десять днів. Це — середня служба. Раз на триста тридцять три — велика. Раз на шістсот шістдесят шість — Фуоко грандіозно, особлива, спеціальна. А мала служба — щодня. Він звик до неї, вона увійшла в його плоть і кров, він має особливі повноваження і можливості. За таку службу половина чоловіків світу віддала б половину життя — аби іншу прожити так, як він. Але це — особлива ласка за особливі заслуги. Це — чоловічий бік служіння. І не жінкам, навіть таким, як пані Аріадна, це змінювати.

Останні роки його служби були нецікавими. Після отого скандального проколу в своїй кар’єрі пані Аріадна отримала пробачення господаря. Але для того, щоб ніколи не повторилося щось подібне, вона приготувала особливе вино — корпорі морто — і все, тіло її почало повільно, дуже повільно, значно повільніше за інших людей, старіти, але плотські бажання померли одразу. Жоден фуоко аморе не здатен був відтоді спокусити чи запалити її. Смерть. Смерть тіла… Вона жила тільки силою духу. А тепер і ця сила вичерпалася.

Його ритуал очищення вогнем перед приношенням став нудним і нецікавим. Та й тіло старої, хай пробачить йому велика й прекрасна пані Аріадна, жінки не спокушає навіть такого, як він. Це зараз, перед смертю, під дією еліпсину, вона повернула собі частину колишньої привабливості, але ж це тимчасово. І час закінчується сьогодні опівночі. Ох, і роботи ж у нього сьогодні! Зовсім закинув бізнес. Не з’являвся у своїх супермаркетах уже понад тиждень. І потім, мабуть, часу більше не стане.

Цієї ночі він повинен… Навіть йому, з його