Svitlana Anosova - Королівство Крижаного Полум'я Частина 2 – Туманні Острови , Svitlana Anosova

Глава 38: Друге випробовування

Елара привела Августу, Ервіна та Х'юстона до старовинної печери, прихованої під стінами густого лісу. Вхід був оповитий туманом, що повільно стелився кам'янистою землею, мов примарні пальці невидимої істоти тяглися до їхніх ніг. 

Стіни печери були вкриті дивними письменами і символами, які мерехтіли у світлі їхніх ліхтарів. Ці руни ніби ворушилися, коли погляд зупинявся на них занадто довго, мов сама печера була живою істотою, що уважно слідкувала за кожним їхнім кроком. 

— Друге випробування — випробування розуму, — промовила Елара, зупинившись біля входу. Її голос відлунював у темряві, і, здавалося, навіть печера прислухається. — Тут ви стикнетеся з загадками, і тільки правильне рішення відкриє шлях далі. Будьте пильні: кожна помилка може дорого коштувати. 

Коли вони ступили за поріг, ліхтарі раптово згасли. 

На мить темрява захопила їх змушуючи серця битися швидше. Ніби відповідаючи на їхню присутність, у стінах запалилися факели, освітлюючи величезну залу, яка здавалася нескінченною. 

Перед ними стояло три двері, кожна з яких була прикрашена різними символами: дракон, фенікс і змія. 

— Оберіть шлях мудро, — сказала Елара, відступаючи в тінь. — Кожні двері ведуть до своєї істини, але лише одні приведуть вас до успіху. 

Августа пильно оглянула двері. Її серце забилося швидше. 

Символ дракона — символ її чоловіка, його сили, його могутності.
Фенікс — відродження та безсмертя, зміна та новий початок.
Змія — знання, мудрість, таємниці. 

— Ервіне, ти відчуваєш якусь енергію від цих символів? — запитала вона. 

Ервін провів рукою біля дверей із драконом, але нічого окрім глибокого холоду, не відчув. 

— Ця печера… вона змінює магічні потоки. Тут неможливо покластися лише на інтуїцію, — відповів він, зосереджуючись. — Треба думати логічно. 

Х'юстон, який уважно вивчав двері зі змією, несподівано мовив: 

— Змія — символ мудрості. Якщо це випробування розуму, можливо, саме вона приведе нас до правильного рішення? 

Августа вагалася. Що, якщо вибір був пасткою? 

Вона заплющила очі й прислухалася — не до розуму, а до серця. 

— Давайте спробуємо двері зі змією, — нарешті сказала вона. — Мудрість приведе нас до істини. 

Вони відчинили двері, і темрява поглинула їх. 

Загадка печери 

Як тільки вони зробили крок уперед, двері з грюкотом зачинилися за ними. 

Зала наповнилася шепотінням. Тисячі голосів нашіптували їм слова, що зливалися в одне єдине речення: 

– Що може розрізати без леза, не залишаючи рани, і відчуватися без дотику? 

 

Августа завмерла. Її думки заполонили всі можливі варіанти. 

Що може розрізати? Вогонь? Лід? Ні, вони залишають сліди. 

Що можна відчути без дотику? 

Раптом її свідомість повернулася в минуле. 

Її батько… його слова. 

Коли вона була маленькою і плакала, його голос міг її заспокоїти. Але ті ж самі слова, сказані з гнівом, ранили її більше, ніж будь-який меч. 

Вона заплющила очі. 

— Це слово. 
 

Ервін і Х’юстон перевели на неї здивовані погляди. 

— Слово може поранити чи вилікувати. Воно торкається без дотику і залишає слід без леза, — пояснила вона. 

У залі запанувала мертва тиша — ні звуку, ні подиху. Потім голос темряви заговорив знову, але цього разу лагідніше: 

— Ви обрали мудро. 

Факели запалали яскравіше, відкриваючи перед ними вихід. 

Елара чекала біля виходу. Її усмішка була загадковою. 

— Ви пройшли випробування розуму. Але не розслабляйтеся… тепер вас чекає найскладніше — випробування духу. 

Троє мандрівників ступили за Еларою, знаючи — справжнє випробування ще попереду відчуваючи, що печера випробовувала їх не лише фізично, а й змушувала зазирнути вглиб себе, переглянути свої переконання і силу їхнього зв’язку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍