Олена Гриб - Гра в чуже життя, Олена Гриб

– Не ображайся, але ти теж не Ейнштейн.

– Калантаром міорр![11]

– І тобі того ж, подруго.

– Субага![12]

– А це вже нагадує лайку. Мені образитися?

Обмін люб’язностями міг затягтись, однак Карі надокучило стримувати гвардійця.

– Пані, чи не будете ви люб’язні звільнити мого товариша?

Марк враз перестав смикатись, а богиня із задоволенням змінила об’єкт цькування:

– Хлопчику! – розпливлася вона в злорадній посмішці. – Для тебе я приготувала сюрприз. Показати? Не відповідай, однаково ж покажу! Ти впевнений у невразливості метаморфів до ментальних наказів, так? А про елементарну магію хто буде думати? Запам’ятовуй! Ти ж хочеш цього? Ось бачиш, добра тітонька виконує бажання навіть неслухняних діточок… І ще трохи, за хорошу поведінку!

Якщо метаморф про щось і мріяв, то точно не про таємничий «сюрприз» Зеліни.

– Ви не зробите цього!

– Чому?

– Це… це ж… Це аморально!

– Хлопчисько, – розчулилась руда. – Який наївний… І цілісний… Як я була… колись у дитинстві. Не бійся, все пройде, а провчити тебе необхідно. Мене ось навчили. Який же ти смішний! Гаразд, я тебе трохи пошкодую. Але коли заснеш, відразу побачиш мій… е-е-ем, подарунок.

– Так не можна! Ви ж не тільки всевладна богиня, але й досвідчена жінка! Покровителька матерів!

– Фу, як неввічливо! – Зеліна щиро бавилася. – Панянкам не нагадують про їхній вік, особливо такі милі хлопчики. Дивись, навіть твоя подружка… тобто принцеса… заткнулась. Вона згодна, що уроки тобі не завадять, хе-хе. Гей, рьяско, язика проковтнула?

Лін неуважно усміхнулась у відповідь, змусивши руду здивовано підняти брови. Ні, дівчина не зійшла з розуму! Вона зрозуміла, як «працює» світ Життя. І відчула, що збулась її заповітна мрія.

Ще в перші миті перебування тут Лін звернула увагу на незвичайну чіткість усіх предметів – і найближчих колон, і безкрайніх просторів за межами «храму». Тоді вона вирішила, ніби причина цього – особливості місцевого повітря і пейзажу. А пізніше, сперечаючись із незнайомкою, було не до детального вивчення феномена. Тепер же, розглядаючи високі синьо-зелені травинки, що виглядали далеко з-під каменів, Лін усвідомила: викрутаси атмосфери ні при чому, це зір повернувся до норми!

Стало зрозуміло, як зцілився дід теперішнього імператора. І що рука (або кулак) на Зеліну більше ніколи не підніметься, навіть якщо буде можливість. Хтозна, раптом без самозакоханої господині це місце втратить цілющу силу?

І чому все так заплутано?! Хоч би богиня не здогадалася про слабину супротивниці! Думки вона читати не вміє, але по обличчю може зробити відповідні висновки. Треба терміново переключитися на щось нейтральне!

{10. Глая рьяска – дурна курка (Лігерсо).

11. Калантаром міорр – щоб ти здохла (Лігерсо).

12. Субага – божевільна (Лігерсо).}