Олександра Спаська - Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська

- Другий секрет, - продовжила та посміхнулася хитро. - Якщо дівчина дозволила чоловікові нависнути над собою, значить вона притуплює його пильність, аби згодом осідлати його та підкорити своїй волі.

Вигнулася, як дуга та вивільнивши одну ногу, ніби змія обкрутилася навколо чоловічого тулуба, вивернувши руки, а разом із ними вибила чоловічу опору. Ліам повалився на бік, а за секунду був покладений на лопатки, встигнувши лише зірвати з дівчини пов’язку. Разом з пов’язкою розкрутився і недбалий равлик, що ослабив волосся, яке довгим водоспадом підкорилося тяжінню та впало, відтісняючи заворожених глядачок від того, що коїлося за ними. А там, обличчя до обличчя притиснулись двоє, подих до подиху та безперечне перевага тендітної, що тримала в одній руці шпильку з волосся, погрожуючи наступнику розправою.

- Третій секрет, - мовила мало не в губи. - Якщо жінка розпустила своє волосся перед чоловіком сидячи на ньому зверху, значить його життя вже належить їй, - натиснула шпилькою ще сильніше, аби чоловік відчув реальну загрозу та зрозумів, що його врятує лише капітуляція. - Не смикайся, якщо хочеш жити. Майбутній Прайм ти чи раб, а кров по венах тече однаково. Наступного разу, коли будете вриватися у жіночі купальні, Ваша милість, добре подумайте, або переконайтеся, що мене там немає. Бо я не Ваша рабиня та не Ваша підлегла - покірно кліпати очима не стану.

- Так хто ж ти така?

- Не важливо. Буду щаслива ніколи більше з Вами не зустрічатися, - проговорила дівчина та зірвавшись на ноги, стала струною, розправивши плечі. - А тепер на вихід, поки я не зганьбила Вас ще більше, - кинула оком на двері, вказуючи нахабам вірний напрямок.