Ана-Марія Еріш - Останній дракон, Ана-Марія Еріш

Зараз мій характер мало не зруйнував мої стосунки з сестрою. Каталіна лише нещодавно приїхала до нас, і я, як і всі, був неймовірно щасливий, що ми познайомились з донькою Діани та Самаеля. Вона частина нашої родини, а для нас це найголовніше.

Я щось навіть не міг уявити, що вона справді так подумає, хоча мама мене попереджувала. Просто вдома вже всі звикли до цього, тому я і поводив себе так само як і зазвичай. Інколи бути єдиним чорним чаклуном було доволі важко, адже ніхто не розумів як це, кожного дня боротися з власним я.

Насправді я дуже любив свою родину та радів приїзду Каталіни. Я не хочу уявляти як їй важко, адже стільки проблем звалилось на голову бідної дівчини. Вона навіть не підозрювала, що рідні батьки загинули, захищаючи її. До того ж так важко було повертатись в родинний маєток. А тут ще й магія, яку вона не могла контролювати.

Для мене чари це було звично, бо ми з самого дитинства вчимось контролювати їх. Важко навіть уявити життя без магії. Та для метаморфів все інакше. Вони можуть перетворюватися на тварин, і взагалі не сприймають чари. Лише дракони були інакшими. Вони ніби існували на межі двох світів.

Я бачив потенціал її стихії води, і він був досить великий. Думаю це через те, що в ній тече кров чаклунів. Діана була однією з найсильніших чаклунок за всю історію, тому це не могло пройти безслідно. І я допоможу Кет впоратися з цим. Так вже вийшло, що раніше я піклувався про двох братів, сестру та Ерін, а тепер ще й про Каталіну.

Вона отримала не лише правду про своє походження, а й міцну підтримку. Принаймні я спробую допомогти дівчині впоратись з усім та буду завжди на її боці.