Лариса Бондарчук - Секретарка для дракона-мільярдера, Лариса Бондарчук

- А можеш показатися мені справжньою? - питає.

- Не можу, - зітхнула Анжеліка. - Ти одразу ж закохаєшся, а мені воно треба? Я заміж не хочу. Спочатку зроблю кар'єру, зароблю багато грошей, а потім вже подумаю… 

Ще більше закортіло дракону Анжеліку роздягнути. Але силоміць він ні до чого жінок ніколи не примушував.

Тому придумав на наступний день влаштувати корпоратив на природі, на річці, щоб усі в купальниках його секретарки прийшли. Не буде ж Анжеліка в балахоні плавати? Хіба не так?

Попрощався він і пішов. Коробки з піц поніс викидати…

Потім вже під вечір перетворився на владного й харизматичного боса Степана Нокарда,  повернувся до лімузина, приїхав до свого офісу. 

До дівчат отих двох, що нігті полірували, і не йде, зразу побіг до кімнати Анжелікиної. А там чистота й порядок, всі папери оцифровані. І немає жодного. 

- А папери де? - грізно бос поцікавився.

- Я їх на макулатуру здала, будемо берегти зелене насадження планети! І вам краще відмовитися від паперових листів! Адже ви майже зелений, у вас вже, он, і золото зелене! - гордо відповіла Анжеліка. 

І замовк бос, вражений її далекоглядними планами та величною душевною добротою та розвиненим почуттям обов'язку берегти природу рідного краю.

І, звичайно, двоє тих секретарок не впоралися з завданням, але дракон не прогнав їх, бо буде якось некультурно завтра на корпоратив лише одну Анжеліку запрошувати. Мав він підозру, що вона не погодиться. Тому посварив трохи і всіх трьох завтра на річку зранку запросив. 

- Будемо знайомитися ближче, поспілкуємося, і я подивлюся, чи вмієте ви плавати. Пограємо в командні ігри, як зараз модно. Всім взяти з собою купальники! І ви, Петре, теж поїдете! Плавки візьміть! - гарикнув і першому менеджеру Петру Помідору. Той лише кивнув, бо босу перечити не можна.

І пішла після першого робочого дня Анжеліка сумна. Думала, напевно, як викрутитися. Може, й купальника не має. Десь купити треба було.

А дракон Серпантій, щасливий, що завтра Анжеліку, нарешті, без балахона побачить, спав цю ніч солодким сном. І снилася йому неймовірної вроди Оленка, яка реготала над ним і їла вареники з великого баняка. Ох, не сон, а мрія кожного чоловіка!