Олександра Спаська - Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- І я не уявляю, - відповіла Марах, відчувши присмак гіркоти та приплив жалості до себе.
- Ми не можемо тут залишатися, - напевно вперше після їхнього падіння, Ліам подивився по сторонам, роздивляючись все довкола. - Нам треба йти, якщо хочемо вижити. Хочеш, я тебе понесу?
- Краще вже вмерти, - гордовито відповіла темноволоса та випрямилася на своїх двох, зробивши перші кроки та зупинилась на мить, адже відчула, що не тільки ребра отримали прочуханку.
- Тоді обіприся об мене.
- Ще чого! Я, що, на інваліда схожа?
- Ні, не схожа, - єхидно відповів той, підійшовши в притул. - Ти схожа на криву підбиту ляльку. Або ти обпираєшся на мою руку, або я беру тебе на руки. Обирай.
- Вмієш же ти переконати, - буркнула Марах та повисла на кароокому, вперше за багато років прийнявши допомогу іншого.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська», після закриття браузера.
