Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Прожити чуже життя, Олександр Гребьонкін 📚 - Українською

Олександр Гребьонкін - Прожити чуже життя, Олександр Гребьонкін

120
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Прожити чуже життя" автора Олександр Гребьонкін. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 82
Перейти на сторінку:

- Ви читали статтю у «Правді»? - гримів Іван Дмитрович Спаський на адресу трудовика, суворо пронизуючи того очима. – Ось, ознайомтеся: «Давайте організуємо дітям хорошу ялинку».

Під натиском Спаського, як правило, ніхто встояти не міг - Дишло в тому числі.

- Так, у цій статті, товариші, йдеться про те, що Новий рік – це веселе та дитяче свято, яке треба відзначати з ялинкою, подарунками та Дідом Морозом, – підсумувала директорка Анна Аполлонівна Ковальчук. - Тож заперечення зайві.

- Я пропоную організувати концерт та бал – маскарад. Усі згодні? – голосно спитав Спаський.

Михайло палко виступив із підтримкою.

Спочатку педколектив шумів і сумнівався, але, зрештою, значна частина вчителів ідею підтримала.

– Звичайно, бал ми організуємо для старших класів, – зауважила директорка. – А для молодших школярів зробимо новорічні казкові ранки.

Перед святом Спаський та Старицький, за допомогою того ж таки Дишла, привезли з лісу красуню – сосну. Школярі прикрасили її іграшками, прапорцями, гірляндами та цукерками.

***

Під час урочистої частини Анна Аполлонівна коротко сказала про минулий рік:

- Наша славна батьківщина досягла значних успіхів. Завершено технічну реконструкцію всього народного господарства. Там де раніше були пустирі та убогі квартали, нині працюють потужні заводи та фабрики. У селах завершено організацію колгоспів, які дають країні врожай. Сталося зміцнення обороноздатності країни…Відкрито станції метрополітену…

Потім на сцені актової зали з'явилися дівчата у льотчицьких шоломах. Одна з виконавиць, кароока відмінниця, оголосила:

- Відважні льотчиці під командуванням Валентини Гризодубової встановили міжнародний жіночий рекорд дальності польоту! За 26 годин 29 хвилин була покрита відстань 6450 км! За мужність та героїзм членам екіпажу були вручені почесні звання і нагороди нашої країни!

І пролунала пісня:

Все вище, і вище, і вище

Ми вправно ведем літаки…

Ансамбль академічної музики, що вийшов на сцену, що складався з двох скрипок, альта і віолончелі, виконав квартет № 1 До мажор Дмитра Шостаковича.

Але, як помітив Михайло, військових пісень більше. Хвацько виступили дівчата та хлопчаки у будьонівських шоломах із піснями «Ми червоні кавалеристи» та «Наша армія сильна».

І ось ведуча концерту Шура Хмельницька оголошує:

- Володимир Маяковський. «Вірші про радянський паспорт». Читає учениця десятого класу Ладнова Валерія.

Лера, хвилюючись, маленькими боязкими кроками виходить на сцену.

Михайло мимоволі залюбувався нею: строга темно-бузкова оксамитова сукня з брошкою, коричневі туфлі на підборах, біляве волосся було зібране на потилиці в низький пучок. Її блакитні очі сяяли урочисто та яскраво.

Прочитавши Маяковського, вона раптом сказала:

- Прошу уваги... Сьогодні ми відмічаємо Новий рік, це свято. І хочеться чогось... ніжнішого та красивішого. Я хочу присвятити цей вірш дорогій мені людині.

Легкий шум пробіг рядами.

Але Лера вже оголосила:

 - Гете. «Пісня Міньйони». Переклад з німецької.

 

Ти знаєш край, де квіт цитрин цвіте,

Де помаранч палання золоте,

Легкий вітрець там синявою мчить,

Спокійно мірт і гордо лавр стоїть.

Ти знаєш це?

Туди, туди

Мене з собою, друже, поведи!

 

Ти знаєш дім, де на колонах дах,

Від блиску зал аж мерехтить в очах,

І статуй ряд на мене очі звів:

"Хто скривдити, тебе, дитино, смів?”

Ти там бував?

Туди, туди,

Коханий мій, з собою поведи!

 

Ти знаєш горб, де хмари залягли?

Шукає мул там стежки серед мли,

В печерах там драконів рід живе,

Шумить вода, зі скель каміння рве,

Ти знаєш це?

Туди, туди

Мене, мій любий батьку, поведи!

(*дещо перероблений переклад Святослава Гординського)

 

Обличчя Лери було надзвичайно натхненним і яскравим, настільки чуттєвим і шляхетним, що дихання завмерло, причаїлося десь усередині душі. Дівчина швидко ковзнула зі сцени і зникла.

Далі почався народний танець "Трійка коней", але Михайло вже не міг дивитися. Він поспішив до Лери висловити своє захоплення її виступом, підтримати її, але не міг знайти. Шурка та Іскра, які виступали з нею в одному концерті, сказали, що дівчина вже пішла.

1 ... 38 39 40 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прожити чуже життя, Олександр Гребьонкін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прожити чуже життя, Олександр Гребьонкін"