Ірина Романовська - Не мій мільйонер, Ірина Романовська

– У готель «Гора» на вулиці Шевченківській, що у сусідньому містечку. – гучно мовлю водієві, плескаючи сильно залізними дверима, - Швидше, благаю!

У сумочці вібрує телефон. Я знаю, хто то дзвонить. Але я не хочу його ні чути, ані бачити.

Дістаю мобільний апарат, скидаю небажаний дзвінок та відправляю номер Протасова до чорного списку.

- Дівчино, з вами все гаразд? Може, в поліцію? – цікавиться таксист, стурбовано дивлячись на мене крізь дзеркало заднього виду.

Звертаю увагу на своє дзеркальне зображення. Туш збігла з вій чорними доріжками прямо під очі. Колір обличчя нагадує сіру крейду. Очі хоч і червоні, але в них палає синій лід. Мене вбили, мене заморозили, мій вогонь загасили.

- Не треба поліції. Просто відвезіть мене за вказаною адресою. – ледве живим голосом хриплю я та відвертаюся до вікна.

Пишу подрузі коротке повідомлення «Буду в номері. Не кажи йому, будь ласка».

Сльози градом знову течуть по щоках. Хочеться вити. Хочеться поїхати з цього міста. Хочеться повернутися додому. Хочу до мами. Настя мала рацію: вечір виявився справді незабутнім.

Таксі повільно везе мене засніженою нічною дорогою. Я, наслідуючи якісь дивні садистські пориви, відкриваю в браузері пошукову стрічку та вводжу запит «Ігор Протасов весілля». Тисну «Знайти».

Вже за мить переді мною з'являються більше десятка посилань на статті з заголовками «Протасов одружується», «Відомий сноубордист скоро перестане бути неодруженим парубком», «Хто стане дружиною відомого мільйонера?».

Оновлюю сторінку. Жадібно читаючи знову і знову ці гучні заголовки.

Навіщо ти так зі мною? Навіщо? Я для тебе була лише іграшкою? Супутницею на вечір?о

Ще раз оновлюю. Нова стаття.

«Ексклюзивні фотографії. Обранка мільйонера розсекречена».

Мені треба побачити. Я маю на неї подивитися.

Тисну «Відкрити».

«Стало відоме ім'я обраниці екссноубордиста, а нині мільйонера та голови будівельної імперії «ПротБуд» Ігоря Протасова. Нею виявилася Юлія Романова. Юлія – дочка Віктора Романова, власника мережі ресторанів «Чорна малина». Юлія та Ігор зустрічаються з дві тисячі дванадцятого року. Останні два роки Юлія проводила у Франції, якщо судити з її соціальної мережі. Вся громадськість вважала, що вони давно розійшлися. Але насправді виявилося, що закохана пара щасливо жила на дві країни та готувалася до весілля…».

Може це та сама Юля, про яку говорили дівчата там у вбиральні клуба?

«З достеменних джерел до нас потрапили унікальні кадри пропозиції руки та серця…».

Гортаю нижче.

На виставлених зображеннях Протасов стоїть на коліні та простягає гарній дівчині з білявка волоссям заповітну червону коробочку, всередині якої стирчить каблучка з невеликим камінцем.

Удар.

«За словами близького друга пари, урочистість відбудеться вже наступного місяця сім...».

Темно. Очі перестають бачити.

Ще один удар. 

Я не маю чим дихати. Відкриваю очі. Очі читають знову.

«…сімнадцятого лютого дві тисячі двадцять першого року».

У мій двадцять перший день народження.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно