П'єр Шевальє - Історія війни козаків проти Польщі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Північ – 18, 34.
Поділля (Подолія), територія теперішньої Вінницької та біль- /217/ шої частини Хмельницької областей – 14, 23, 24, 32, 38, 60, 87, 139, 191, 195.
Подолія – див. Поділля.
Покуття, нагірна частина Східної Галичини між Дністром і Карпатами; тепер входить до складу Івано-Франківської області – 39.
Полісся, місцевість у басейні ріки Прип’яті, яка охоплює декілька областей України та Бєларусі – 116.
Полоцьке воєводство – 160.
Полтавщина – 191.
Польське королівство – див. Польща.
Польща (Корона, Польське королівство, Річ Посполита) – 5–11, 13–18, 20, 22–25, 27, 28, 36, 38, 39, 43, 65, 67, 70, 74–77, 81, 84, 88, 90–92, 94, 97, 106, 110–113, 116, 118, 125, 126, 130, 132–134, 136, 139, 140, 147, 152, 164, 168, 171, 177, 179, 181–184, 189–191, 192, 194–196, 197.
Поляновка, село Вяземського району Смоленської області, над р. Поляновкою, лівою притокою р. Осьми (ліва притока р. Дніпра), де 17 V 1634 р. було укладено так званий Поляновський мир між Росією і Польщею – 15.
Порта – див Туреччина.
Придністров’я – 189.
Прилуки, місто на річці Удай, правій притоці Сули, тепер районний центр Чернігівської області – 138.
Прип’ять, ріка – 118, 119, 125.
Прінсько – див. Пропойськ.
Пропойськ (Прінсько), містечко при впадінні річки Проні в Сож, тепер село Бихівського району Могильовської області – 116.
Пруссія (Пруси), князівство – 74, 90, 196.
Рєчиця, місто на Дніпрі, нижче гирла Березіни, тепер районний центр Гомельської області – 119, 192.
Рим – 52, 193.
Річ Посполита – див. Польща.
Російська держава – див. Росія.
Росія (Російська держава, Московія) – 5–7, 15–17, 32, 39, 52, 58, 60, 70, 127, 128, 131, 191, 194.
Рось, річка, права притока Дніпра – 42.
Румелія, турецька назва кількох країн Балканського півострова: Болгарії, Сербії, Герцеговіни, Албанії, Македонії, Епіра і Фесалії – 35.
Русь – див. Руське воєводство.
Русь (Південна) – 18, 21, 23, 24, 26, 32, 38, 46, 52, 60, 87, 90, 1 16, 127, 170, 192, 195. /218/
Руське воєводство (Русь), займало територію Східної Галичини з Львовом, за винятком її південно-східної частини – Червоногродського повіту, і північної частини, що входила до складу Белзького воєводства – 90, 103, 192.
Самогітія – див. Жмудь.
Сандомирське воєводство – 90, 150, 196.
Сир-Дар’я (Шезель, Яксарт), ріка в Середній Азії – 55.
Cіноп, місто і порт на півдні Туреччини – 23, 60.
Cіркасія – див. Черкесія.
Скіфія, назва території північно-західного Причорномор’я, степового Приазов’я, степового Криму, а також просторів Середньої Азії і сучасного Казахстану, яка була населена більш-менш спорідненими між собою іраноязичними племенами, що набули грецької назви скіфи – 55.
Слонім, місто на річці Щарі, лівій притоці Німана, тепер районний центр Гродненської області Бєларусі – 192.
Слуцьк, місто на річці Случі, лівій притоці Прип’я- ті, тепер районний центр Мінської області – 116, 192.
Случ, ріка, ліва притока Прип’яті – 42.
Смоленськ, місто, тепер обласний центр Російської Федерації – 132.
Согдіана (Согд), древня історична область в Середній Азії, в басейні ріки Зеравшан, теперішня територія Узбекістану і частково Таджикістану – 55.
Сож, ріка, права притока Дніпра – 118, 166.
Сокаль, місто на Західному Бузі, тепер районний центр Львівської області – 139, 141.
Солониця або Матяшівська, річка, права притока Сули – 171.
Старець (Старча), тепер не існуюча права притока Дніпра, яка впадала в нього поблизу гирла Сули – 14, 29.
Старий Крим (Крим), місто в Криму, в XIV–XV ст. було столицею кримських ханів; після приєднання Криму до Росії було перейменовано в Левкополь; тепер районний центр Кримської області – 59.
Стародуб, місто на річці Бабинець, тепер районний центр Брянської області – 116.
Старо-Костянтинів (Костянтинів), місто при впа- дінні річки Ікопоті в Случ, праву притоку Горині, тепер районний центр Хмельницької області – 42, 88.
Старча – див. Старець.
Стир, річка, права притока Прип’яті – 42, 142, 144, 149.
Сула, річка, ліва притока Дніпра – 118.
Схід – 60, 64, 72, 90. /219/
Таврійський Херсонес – див. Крим.
Таврія – див. Крим.
Танаїc – див. Дон.
Тартар, назва підземного світу за грецькою міфологією – 54.
Татарія, узагальнена назва земель, населених тюрко-татарами – 44, 55.
Тірас – див. Дністер.
Трансільванія (Семиградське князівство), складало північно-східну частину Угорщини; тепер майже вся територія Трансільванії входить до складу Румунії – 16, 39.
Трапезунд (Требізонд), місто і порт в Туреччині – 23, 60.
Трахтемирів, містечко на Дніпрі, тепер село Канів- ського району Черкаської області – 14, 24, 28.
Требізонд – див. Трапезунд.
Тренто (латинське Tridentum), місто в Північній Італії – 52, 193.
Триліси, село на річці Кам’янці, лівій притоці Росі, тепер Фастівського району Київської області – 14, 171, 172.
Tpідент – див. Тренто.
Турецька імперія – див. Туреччина.
Туреччина (Порта, Блискуча Порта, Висока Порта, Оттоманська Порта, Оттоманська імперія, Оттомани, Турецька імперія) – 17, 59, 126, 127, 134, 139, 169, 174, 190, 196.
Туров, містечко на ріці Прип’яті, тепер селище міського типу, районний центр Гомельської області – 117.
Угорщина – 39, 191.
Україна (Військо Запорозьке) – 5, 6, 8, 9, 11–17, 30, 32, 38, 39, 43–47, 58, 70, 77, 130, 163, 167, 171, 174, 181, 183, 189–194, 198.
Умань, місто на річці Уманці, лівій притоці річки Ятрані, тепер районний центр Черкаської області – 43.
Фастів, містечко на річці Унаві, правій притоці Ірпеня, тепер місто, районний центр Київської області – 14, 43, 171, 172.
Феодосія (Кафа), місто в Криму – 58, 60, 72.
Фландрія, область в Західній Європі, що була населена фламандцями; тепер територія Фландрії входить у склад Бельгії, Франції і Нідерландів (Голландії) – 18, 91, 188.
Флоренція, місто в Італії – 52, 193.
Фонтенбло, місто у Франції – 188.
Франція (Французьке королівство) – 6, 16, 18, 30, 39, 62, 75, 87, 90, 185, 188, 189, 191, 195.
Французьке королівство – див. Франція. /220/
Халкедон (правильніше Калхедон), древньогрецька колонія на східному березі Босфора – 192, 193.
Хелмно (німецьке Кульм), місто на правому березі Вісли, в Польщі – 197.
Херсонесія – див. Крим.
Хотин, місто на Дністрі, тепер районний центр Чернівецької області – 74.
Цехановщина, повіт у Мазовецькому воєводстві, в Польщі – 162.
Череськ – див. Чечерськ.
Черкаси, місто на Дніпрі, тепер обласний центр України – 43, 179.
Черкащина – 179.
Черкесія (Сіркасія), територія на Кавказі – 44, 60.
Чернігів, місто на Десні, тепер обласний центр України – 43, 169.
Чернігівське воєводство
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія війни козаків проти Польщі», після закриття браузера.