Бернард Шоу - Вибрані твори. Том III

яку довелось мені поборювати, це не диявол, а Боджер? Боджер, Боджер, з його горілкою, з його гуральнями та шинками. Чи не хочете ви перетворити наш притулок на один з його шинків і запропонувати мені завідувати ним?

Білл. До того ж у нього паскудна горілка!

Місіс Бейнз. Люба Барбаро, лорд Сексмендгем, так само як кожний із нас, має душу, яку можна спасти. Коли небо вказує нам, як з користю вжити його гроші, невже ми повстанемо проти того, що послано нам у відповідь на наші молитви?

Барбара. Я знаю, що він має душу, яку треба спасти. Нехай він прийде сюди, й я вживу всіх заходів, щоб його спасти. Але він хоче прислати сюди чек, щоб купити нас, і грішити так само, як раніше.

Андершафт (врозумливо, причому один Казенс убачає в його словах іронію). Моя люба Барбаро, алкоголь конче потрібний. Він зціляє хворих...

Барбара. Нічого подібного.

Андершафт. У кожному разі, він допомагає лікареві; проти цього напевно буде менше заперечень. Він полегшує життя мільйонам людей, що не могли б його стерпіти, бувши цілком тверезі. Він дає парламентові змогу об одинадцятій годині вечора розв’язувати такі питання, що жодна нормальна людина не розв’язала б їх об одинадцятій годині ранку. Чи винний Боджер у тому, що цим неоціненним даром обурливо зловживають менш ніж один відсоток бідарів?

Він ізнову повертається до столу, підписує чек і перекреслює його.

Місіс Бейнз. Барбаро, чи будуть більше чи менше пиячити, коли всі ці бідарі, яких ми рятуємо, прийдуть завтра й знайдуть двері нашого притулку зачиненими? Лорд Сексмендгем дає нам ці гроші, щоб ми стримували людей від пияцтва й таким чином руйнували його власне діло.

Казенс (єхидно). Чиста саможертва Боджера, це ясно. Хай благословенний буде Боджері. (Барбара приходить у відчай, коли Адольф теж зраджує її).

Андершафт (вириває чек, кладе чекову книжку в кишеню, підводиться й прямує, минаючи Казенса, до місіс Бейнз). Я так само, місіс Бейнз, маю деякі претензії на безкорисливість. Подумайте про моє діло! Про вдів, сиріт. Про дорослих чоловіків і юнаків, що їх розшматувала шрапнель і отруїв лідит!

Місіс Бейнз здригається, але він провадить нещадно.

Андершафт. Подумайте про океани пролитої крови, що жодна крапля її не пролита в ім’я справедливости! Про зруйновані поля! Про мирних селян, чоловіків і жінок, що мусять, щоб не вмерти з голоду, обробляти свої ниви під ворожим вогнем! Про тих жорстоких нікчемних боягузів, що, сидячи вдома, підохочують інших битися, щоб задовольнити свій національний гонор! Усе це постачає мені гроші. Я маю найбільше прибутків тоді, коли всі газети повні цього. Ну що ж, ваша робота в тому, щоб проповідувати мир на землі й благовоління між людьми. (Обличчя місіс Бейнз ізнов прояснюється). Кожний навернений воїн буде голосувати проти війни! (її губи шепочуть молитву). І проте я даю вам ці гроші, щоб допомогти вам і прискорити свій власний розор. (Дає їй чек).

Казенс (у захваті вискакує на лаву, пройнятий зло-радістю). Наше тисячоліття буде відзначене безкорисливістю Андершафта й Боджера! О, радійте! (Витягає з кишені палички до барабана й розмахує ними).

Місіс Бейнз (бере чека). Що довше я живу, то більше бачу доводів того, що є безкрая добрість, яка рано чи пізно обертається на користь справі спасіння. Хто подумав би, що війна й пияцтво можуть зробити добро? А тим-часом прибутки від них сьогодні складено до ніг Армії Спасіння, щоб вона могла продовжувати своє благословенне діло. (Вона зворушена до сліз).

Дженні (підбігаючи до місіс Бейнз і обіймаючи її). О дорога, як прекрасно, як чудово це все!

Казенс (іронічно). Скористуємося з цього незвичайного моменту. Рушаймо зараз же на збори. Пробачте мені, я зараз повернуся. (Кидається в будинок. Дженні знімає свій тамбурин з барабана).

Місіс Бейнз. Містере Андершафт, чи бачили ви, щоб тисячна юрба впала навколішки, молячись й пройнята одним поривом? Ходімо з нами на збори. Барбара скаже їм, що Армію врятовано, і врятовано завдяки вам!

Казенс (швидко вертаючись з будинку з прапором і тромбоном, стає між місіс Бейнз і Андершафтом). Ви будете нести прапор першу частину дороги, місіс Бейнз (подає їй прапор). Містер Андершафт чудово грає на тромбоні; він надасть олімпійської величности Вест-Гемівському маршові Армії Спасіння. (Тихо до Андершата, нав’язуючи йому тромбон). Сурміть, Макіавеллі, сурміть!

Андершафт (бере тромбон, тихо до Казенса). Сурма Сіону. (Казенс кидається до барабана й надягає на шию ремінь від нього. Андершафт голосно). Я зроблю все, що можу. Я міг би виконати басову партію, коли б знав мелодію.

Казенс. Це весільний хор із одної з опер Доніцетті. Але ми змінили його. Ми тут усе змінюємо на краще, включаючи й Боджера. Пам’ятаєте цей хор: Immenso giubilo — immenso giubilo! (Б’є в барабан). Рам, там, ті, там, там, там.

Барбара. Доллі, ви розбиваєте моє серце!

Казенс. Що важить тут одне зайве розбите серце? До нас зійшов Діоніс у подобі Андершафта. Я в надпориві!

Місіс Бейнз. Ходімо, Барбаро; мій дорогий майор повинен нести прапор разом зі мною.

Дженні. Так, так, дорогий майоре!

Казенс вихоплює тамбурин у Дженні й мовчки простягає його Барбарі.

Барбара (виходить наперед; здригаючись, відхиляє тамбурин; тоді Казенс недбало кидає тамбурин назад Дженні й прямує до воріт). Я не можу піти.

Дженні. Не підете?

Місіс Бейнз (зі сльозами на очах). Барбаро, ви думаєте, що я не маю рації, беручи ці гроші?

Барбара (поривчасто підходить до неї й цілує її). Ні, ні, допоможи вам Бог, дорога, ви повинні взяти їх; ви рятуєте Армію. Ідіть, і нехай ваші збори будуть надзвичайно вдалі.

Дженні. А ви не підете?

Барбара. Ні. (Відстібає брошку, яка має форму літери S, що нею був застібнутий її комір).

Місіс Бейнз. Барбаро, що ви робите?

Дженні. Чому ви скидаєте наш значок? Не може цього бути, щоб ви збиралися нас покинути, майоре! Барбара (спокійно). Тату, підійдіть сюди!

Андершафт (підходячи до неї). Моя дорога... (Бачачи, що вона збирається приколоти значок до його коміра, він до деякої міри тривожно відходить до повітки).

Барбара (йдучи за ним). Не бійтеся. (Вона приколює значок і підходить до столу, вказуючи іншим на нього). Ось це небагато за п’ять тисяч фунтів, чи не так?

Місіс Бейнз. Барбаро, якщо ви не підете, щоб молитися разом з нами, обіцяйте мені, що ви будете молитися за нас.

Барбара. Я не можу тепер молитися. Можливо, що я вже ніколи не молитимуся.

Місіс Бейнз. Барбаро!

Дженні. Майоре!

Барбара (не тямлячись). Я не можу більше