Колектив авторів - 10 успішних українських брендів

Незалежності 1996 року у Львові поряд із Палацом Потоцьких відкрили Палац мистецтв — найбільший за розмірами культурно-мистецький центр Західної України. Масштаби споруди здавалися вражаючими: 12 експозиційних залів площею понад 3,6 тис. м2. Висота деяких залів — понад 8 м, а загальна площа Палацу мистецтв — 8,7 тис. м2. З того часу й до сьогодні під його дахом проходить Книжковий ярмарок у рамках Форуму видавців. Щоправда, тепер, за словами Олександри Коваль, форум потребує більшого приміщення, і цілком можливо, що найближчим часом доведеться переїздити. Тільки невідомо куди.

2001 року відвідувачів раптово стало стільки, що організатори мусили закривати вхід.

Того ж року в програмі форуму з’явилися літературні заходи, які пізніше еволюціонують у Літературний фестиваль. А 97-го на форум приїхали перші в його історії іноземні видавці. Тоді ж уперше провели «Ніч поезії та музики» — подію, яка тепер стала візитівкою Літературного фестивалю.

Далі був період поступового зростання. 2001 року відвідувачів раптово стало стільки, що організатори мусили закривати вхід. «Усі нарешті розплющили очі й побачили, що у Львові виросла велика подія, — пояснює Олександра Коваль. — На той час у нас були стенди польських видавців, кілька років поспіль був і стенд Франкфуртського книжкового ярмарку. Та спершу на це ніхто не звертав особливої уваги. Ну, подумаєш, Франкфуртський ярмарок. Це вже потім, коли вони відмовилися приїжджати, усі сказали: «Франкфурт відмовився, що ж таке?!» А було все те ж саме, що завжди. Ринок не розвинутий і не готовий до міжнародної співпраці. До початку 2000-х світ був налаштований співпрацювати з нами, але з боку українських видавців контакту не було».

З 2002 року в програмі Форуму видавців уперше з’явилися дитячі заходи. А вже за п’ять років відбувся Дитячий міжнародний фестиваль у Львові — це і Книжковий ярмарок «Форум видавців — дітям», і фестиваль дитячого читання «Книгоманія», різноманітні майстер-класи, спортивні змагання та ігри.

2003-го поет Назар Гончар провів у рамках форуму перший міжнародний літературний фестиваль «Скрипти/Inscripti», який, за ідеєю Андрія Бондаря, 2006-го переріс у Львівський міжнародний літературний фестиваль.

З 2010 року до програми долучають низку фахових заходів для бібліотекарів, відтоді в рамках Форуму видавців щорічно проводять «Бібліофорум». Також протягом останніх років на Форумі видавців сформувалася практика тематичних майданчиків. Окремі локації мають чітко визначене спрямування, для прикладу, бізнес, мандри, освіта чи наука й технології. Відвідувачі, яких цікавить та чи інша тема, не змушені бігати від події до події по всьому місту.

Форум видавців розширюється щороку. Перелічені заходи й тематичні блоки — це лише частина з того, що він пропонує. Чи не найбільшим відкриттям Форуму видавців 2016-го став міжнародний фестиваль «Місто Лема». Олександра Коваль каже, що він перевищив усі сподівання й тепер уже є плани щодо проведення Всесвітнього конгресу наукової фантастики і футурології.

* * *

Друкована програма Форуму видавців — це давно вже не буклет і навіть не брошура. Заходів тут, справді, неймовірно багато. 2016 року їх було 1236, з них 703 — власне Форуму видавців, 491 — Літературного фестивалю, 24 — благодійної акції «Третій вік: задоволення від читання», 18 — Бібліотечного форуму. Дитячий форум («Форум видавців — дітям») 2016 року провели окремо, у травні.

Важко уявити, що форум має всього сім постійних працівників, а також від трьох до десяти людей, які працюють на окремих проектах. З іншого боку, нині чуємо багато критики з приводу перенасичення Форуму видавців і Літературного фестивалю. Книголюби скаржаться, що різні цікаві заходи накладаються і не завжди вдається потрапити всюди, куди хотілося б. Олександра Коваль дивиться на цю ситуацію оптимістично, а людям, які незадоволені насиченістю програми, радить ретельніше її вивчати, читати всі матеріали про авторів і заходи, які команда форуму публікує вже протягом літа. «Треба вчитися робити вибір, складати програму лише для себе. Оскільки зацікавлення і вподобання читачів стають все більше сегментованими, з’являється щораз більше нових тем, то я передбачаю, що кількість заходів неухильно зростатиме, — каже вона, — а кількість відвідувачів на кожному з них — зменшуватиметься. Яке щастя, що у Львові є так багато маленьких кав’ярень, щоби вмістити всіх! Мрію про час, коли заходи відбуватимуться не в 60 різних локаціях, а буквально скрізь. Ми збільшимо тривалість фестивалю — спочатку до одного тижня, потім до двох. Потім у нас з’являться тематичні фестивалі».

Як же організована робота форуму? У команді є люди, які займаються Книжковим ярмарком. Вони також організовують колективні стенди на міжнародних ярмарках. Останнім часом це були Краків, Вільнюс і Варшава. Інша група наповнює програму заходами та окремими проектами, як-от: «Найкраща книга Форуму», «Третій вік: задоволення від читання», тематичні майданчики чи «Бібліофорум». Є також прес-група, яка складається з двох-чотирьох осіб.

Із листопада 2015 року Літературний фестиваль двічі пережив зміну координатора. Попри те, 2016 року він відбувся на тому ж або й кращому рівні. Теперішня координаторка Софія Челяк має 20 років і величезний потенціал, а головне — завзяття робити фестиваль усе кращим і кращим. Варто відзначити й те, що Ніч поезії та музики в рамках Літературного фестивалю, за словами Коваль, нарешті набула «правильного формату». Можна було танцювати, а не дрімати. На захід продали майже 1000 квитків. Засновниця форуму каже, що наступного року шукатимуть для нього більше приміщення, бо відчувають, що є потенціал і на 3000 відвідувачів. Кращою стала й візуальна складова форуму, над якою попрацювала творча майстерня «Аґрафка». З’явився новий стиль оформлення конференц-залу, зони автограф-сесій, створили також кілька цікавих фотозон.

Звісно, усе це потребує немалих коштів, пошук яких лежить на плечах команди форуму. Фандрейзингом займаються всі, хто може, у вільний від іншої роботи час. Та, за словами пані Коваль, ця робота поставлена не дуже добре й ведеться несистематично. Не вдається знайти людину з відповідною кваліфікацією.

Потрібен також маркетолог, хороший піарник і SММ-ник. А ще людина, яка вміє працювати з волонтерами, або ж партнерська структура, що забезпечила би волонтерську підтримку. Зрештою, на думку засновниці форуму, якби була нормальна фінансова основа, на аутсорсинг можна було б віддати і піар, і проведення досліджень, і навіть сам ярмарок, залишивши за собою лише ідеологію та контент.

Фандрейзингом займаються всі, хто може, у вільний від іншої роботи час.

* * *

Джерела фінансування форуму незмінні впродовж багатьох років. Основна частина коштів надходить від проведення ярмарку, тобто від учасників, які оплачують місця для торгівлі. З цих коштів насамперед ярмарок і живе (оренда приміщень, охорона, друк, реклама,