Агне Ашкелянець - Холодна атмосфера, Агне Ашкелянець

— Дякуй Богу, що тут немає інших свідків твоєї ганьби! Ти підеш на супервізію, мій друже, негайно запишешся туди і будеш працювати над цими нездоровими стосунками з невісткою Белани, які зробили з тебе злочинця! У іншому випадку, Рафа, все це випливе на поверхню.

Рафаїл опустив голову. Крізь солодкуваті думки про Єнікею почав доходити сенс висловлених Пігулевським звинувачень. Можливо, йому дійсно не варто було вплутуватись в цю історію…

— Будь ласка, тільки нічого не кажи про це Белані.

— Пізно, друже мій. Я просто зобов’язаний подзвонити їй і про все попередити.

Роман дійсно зателефонував Белані, як тільки побачив зловіщий висновок. Белана не мала часу навіть обдумати почуте, оскільки в дім тут же увійшла Єнікея з усмішкою до вух.

— Сюрприз! Цьогоріч сніжить із початку зими, ось я і подумала, що час ставити ялинку. Дивіться, яку красуню вам привезла!

— Єнікеє, що це за історія про визнання мене недієздатною?

Посмішка зійшла з обличчя невістки.

— Я не розумію про що ви…

— Про те, що Рафаїл підписав довідку за твоїм проханням!

— Так він підписав? — Неможливо описати зміну, яка трапилась у той момент у Єнікеї. Вона кинула ялинку й почала кружляти кімнатою, приговорюючи: — Він підписав, він підписав… Назад дороги немає. Зрозумійте, тітонько, так буде краще для всіх. Збирайте ваші речі, і поїдемо до нас. Ми продамо ваш дім, купимо Ернесту хорошу квартиру, відкладемо на навчання Еліму…

— Пішла до біса і ти, і Ернест, і Елім! І Філіпа захопіть із собою, якщо він у цьому брав участь! Ти не побачиш ні копійки моєї, зрозуміло?

— Ви не зможете мені завадити.

— Це ти так думаєш! Ця довідка недійсна, вона видана з великими порушеннями. І ти і Рафаїл можете потрапити на лаву підсудних. До того ж на цей момент її вже мали знищити.

— Брехня! Ця довідка має повну юридичну силу! Рафаїл мені її передасть, і я віднесу судді…

— Рафаїл тобі нічого не передасть, хіба захоче опинитись у в’язниці!

Перевага Белани ставала дедалі нестерпнішою. До того ж Єнікея не могла повірити, що її блискучий задум повернувся таким провалом. Безумовно, вона завжди знала, що він міг провалитись, але як вона могла подумати, що виявиться назавжди скомпрометованою в очах тітки, на ресурси якої так очікувала? Ця жадібна стара не збиралась ділитись з нею, ні з її дітьми, вона так і помре, закутана в хрумкі купюри! Можливо, навіть заповість все дурепі Меланії, і та залишиться не просто з чоловіком, який приглянувся Єнікеї, але й з грошима Крушельницьких…З грошима Єнікеї.

— Заткнись, стара карга! — закричала Єнікея; після крику стався удар, і тітка полетіла на підлогу.

Єнікея здивувалась із того, яким легким і нестійким виявилось тіло старої, у той час як Белана складала враження сильної жінки. Це була єдина думка, що зайняла розум Єнікеї, поки вона вибігала з дому й сідала в автомобіль

Белана піднялась не одразу. Її всю трясло, з очей лились сльози. Вона навіть подумати не могла, що її невістка здатна на таке! Що мало відбуватись в сім’ї Єнікеї, що вона виросла такою жорстокою? Але найбільше жінку вразило відчуття власної безпорадності: колись Белана не просто не дозволила би вдарити себе, але і сама могла б добряче відповісти. Тепер же сили ніби покинули її тіло, воно стало схожим на мішок на вітру, який летить із першим поривом. Тепер вона сама собі не захисниця, але що це за життя, коли літній людині необхідно оборонятись? Що це за родичі, від яких хочеться тікати?

Стелла злякано визирнула з-під укриття, і Белана одразу ж поманила кішку до себе. Інколи тварини бувають набагато добрішим за людину.