Валерій СЛОБОДА - Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА

Старість, я вам скажу, це той період життя, коли ти вранці прокидаєшся геть втомленим, ніби цілу ніч не спав, а розвантажував вагони. І цілий день тебе мучить питання: «А яка ж сволота за розвантаження замість мене гроші отримує?»  
З прадавніх часів з такою втомою, чи будь-яким іншим ослабленням організму та захворюванням боролися тільки одним методом, це горілка, а краще первак з перцем. Втомився? Ну, щоб дав Бог сили! І знову, як віл до роботи. Застудився? Ну, за здоров’я! Живіт прихопило? Рецепт вже знаєте — той самий.  
Головне, після прийому таких ліків, будьте обережні з палінням, бо один он підніс цигарку до рота, а тут відрижка... То його реактивною тягою так відкинуло, що він аж потилицю об стіну розбив. А ще було, що тільки опустив руку з цигаркою до низу, а відрижка низом пішла... Довелося і штани викинути, і опіки лікувати.  
Старий Карпо також завжди лікувався цим простим, але неперевершеним винаходом людства, його чоловічої половини. Та в селі сталася подія, яка геть змінила старі традиції лікування і заснувала свої – нові, як і належить в цивілізованому світі, побудували аптеку. І всі відразу захворіли, а особливо жінки, бо в перші дні черги були аж до криниці, де батюшка на водохрестя воду святить. Як і годиться в нормальній черзі, виникали суперечки і бійки, від яких ще більше боліли руки, ноги, голови і боки, після чого попит на ліки суттєво зростав.  
Галька Клавкина колись працювала медсестрою, тож її і поставили аптекаркою, бо вона вже добре знала, що то за ліки і від чого. На даний момент вона була авторитетом переважно для старшого покоління села, і коли брала руки в боки та на всю пельку видавала звук: «Ану, порохняві, угомонились, бо зараз аптеку закрию!” То я вам скажу, всі слухалися і замовкали так, що було чути, як мухи говорять. Ну, а як же ще? У всіх щось боліло. Ті перші, що вже прийшли з болячкою, щедро поділилися з тими, кому закортіло без черги тільки запитати, які ліки приймати, якщо раптом десь заболить, ставали в чергу, бо вже твердо знали, де болить. 
— Якого дідька розлігся серед білого дня? Мені грядку потрібно скопати під помідори, а він тут боки на дивані пролежує! — сердилася стара Голька на Карпа. 
— Стули писок і не гавкай! — огризнувся Карпо. — поперек прихопило, а ліки в бутлі, а бутель в коморі, а комора на замку, а ключі від замка у… Баби Яги. 
— Ах, ти Чахлик Невмирущий! Ти бачиш, що придумав!? Ліки його в бутлі! Тобі, гаспид, аби тільки горілку щодня цідити! Відтепер зась! Слава Богу, в селі аптека вже є. Спина, кажеш, болить? Я, зараз, — розлютилася Карпова дружина, схопила гаманець і вийшла з хати.   
За декілька хвилин вже натирала діду поперек, якоюсь смердючою маззю, що аж очі різало. Зав’язала теплою хусткою і через пів години поцікавилася, чи перестало боліти.  
— Ні, не перестало, ще гірше стало, — не здавався Карпо. — От якби мої ліки… то вони кров по жилах розігнали б… 
— Во! — закрутила Голька аж дві дулі Карпу під ніс, і побігла знову до аптеки. 
Так вона ще декілька разів з дулями бігала до аптеки, беручи все сильніші ліки від болю, бо дід все ніяк не здавався в надії вициганити «свої». Треба сказати, що аптечні препарати робили свою справу, і в Карпа не тільки поперек, а вже й все тіло одерев’яніло. Але надія в серці все ще прагнула перемоги, і коли стара Голька в черговий раз схопила гаманець, то звідти виглядала така сама дуля, яку вона тицяла діду під ніс.  
Усвідомивши, що вона потратила всю пенсію чоловіка і тепер доведеться протягти руку до недоторканної, святої — своєї, вона оскаженіла і схопила деркача. Відвісивши Карпу чимало прочуханців по чому бачила і не бачила, так, що деркач розлетівся аж на тріски, тицьнула йому до рук лопату, пригрозивши що ще розіб’є на ньому й держака від неї, якщо він негайно не піде на грядку.  
Після такого масажу поперек у Карпа враз перестав боліти і через кілька секунд він вже вправно орудував лопатою на грядці, забувши про свої «чудо-ліки». Скопуючи землю, він думками весь час шукав винуватця своїх страждань, і коли вже ставив реманент в сарай, глянувши на каністру з бензином, уявив собі поєднання пального з вогнем… в аптеці.