Юрій Миколайович Авдєєнко - Очікування шторму

Одужуйте швидше. І запевнюю, у Вас ще буде можливість відзначитися в ім'я нашої славної Батьківщини!

13 травня 1920 року. М. Каїров».

«Розвідвідділ 9-ї армії, тов. Каїрову М. І.

РАПОРТ

Посланий Вами в тил білих, я виявив слабкість духу й закохався в свою напарницю К. І. Карасьову (за кличкою Перепілка). Прошу Вас більше ніколи не посилати мене на важливі завдання з жінками. Й прошу направити на фронт бити білополяків.

14 травня 1920 року, м. Сочі. Д. Кравець».

Із службової записки командарма-9.

«…Вважаю доцільним направити в розпорядження розвідвідділу 14-ї армії Південно-Західного фронту тт. Кравця Д. П. і Карасьову К. І. для дальшого проходження служби.

14 травня 1920 року. М. Каїров».

ДОНУГРО

Червоноармійська вул, 39, тел. 50

Із допиту І. Н. Строкіна, арештованого Донським карним розшуком за бандитизм у місті Ростові-на-Дону 14 серпня 1926 року.

Запитання: Громадянине Строкін, під час обшуку у вашій квартирі знайдено золоту чашу, оздоблену коштовним камінням. На думку фахівців, вона виготовлена в п'ятнадцятому столітті й належить до предметів творів мистецтв, викрадених із Зимового палацу. Поясніть, яким чином чаша опинилась у вас? Тільки не кажіть, будь ласка, що ви її знайшли.

Відповідь: Я справді знайшов її, громадянине слідчий. Із серпня по листопад місяць сімнадцятого року я служив у караульній роті Петроградського гарнізону. Кілька разів мені доводилося нести караульну службу в Зимовому палаці. Одного разу ввечері помічник начальника караулу поручик Шавло привів нас, двох солдатів, у Малахітову залу. Там ми взяли ящик і винесли до машини. Було вже темно. Коли машина від'їхала, я побачив: на бруківці щось блищить. Підняв. По вазі зрозумів — це золото. Непомітно заховав в урну. Потім забрав.

Запитання: Ви можете згадати число?

Відповідь: Ні. Точно ні. Це був початок місяця. Четверте, п'яте чи шосте. Мабуть, так.

Запитання: Що являв собою ящик?

Відповідь: Дерев'яний, непофарбований. Приблизно метрової довжини. Без замків. Три сургучеві печатки.

Запитання: Вас не здивував характер доручення?

Відповідь: Ні. Ще у вересні з Зимового вивозили якісь коштовності в Москву. Про це всі знали. Поручик тоді й сказав, що коштовності відправляються в першопрестольну.

Запитання: Ящик був опечатаний. Яким чином чаша могла випасти?

Відповідь: Не знаю. В машині були якісь сумки. Може, вона випала з сумки.

Запитання: Скажіть, ви не можете пригадати марку машини?

Відповідь: Можу. Я завжди цікавився машинами. За професією я механік. Це був «роллс-ройс», світло-сірого кольору.

Запитання: Було ж темно?!

Відповідь: Світло-сіре можна відрізнити й від чорного, й від червоного, й від синього.

Запитання: Що за люди були в машині? Й скільки?

Відповідь: Двоє. Один сидів у машині. Культурний. У пенсне, з вусиками, з борідкою, як у цапа. Голос тонкий. Другий — шофер. Високий. Відчиняв дверцята. Говорив, як ставити ящик. Слова вимовляв з великим кавказьким акцентом.

Запитання: Про що вони розмовляли?

Відповідь: Точно не пам'ятаю. Той, що у пенсне, щось сказав поручикові Шавлу… Здається, про будинок на Фонтанці, де на нього чекають… Я не прислухався.

Запитання: Вам, бува, не відома подальша доля поручика Шавла?

Відповідь: Подальшої долі не виявилось. Його вбили.

Запитання: Коли?

Відповідь: Незабаром. Буквально днів через два після того випадку. Точно. Через два дні. Ми повернулися з караулу, а в казармі вже були розмови, що Шавла пристукнули.

Запитання: Вбивцю знайшли?

Відповідь: Що ви, громадянине слідчий, час який був!

«У Крайове адміністративне управління

від учительки Лосевої Віри Василівни

Дорогі товариші!

Другий рік я працюю в початковій школі станиці Камишинської. Приїхала сюди з Ростова-на-Дону. Наймаю кімнату в селянки Хлопової Антоніни Іванівни. З її слів дізналася, що в 1919 році в неї дома квартирували білий осавул Кратов і його денщик Василь, убиті за неясних обставин. Після них залишилася скринька з речами. Речі до цього часу не збереглися. Однак серед небагатьох уцілілих паперів, якими Антоніна Іванівна іноді користувалася для розпалювання печі, я знайшла листи дружини Кратова, лист денщика Василя до брата Петра й клаптик паперу з описом предметів.

Листи дружини — чисто особистого характеру. Однак лист денщика Василя і клаптик з описом посилаю вам. Можливо, вони виявляться цікавими. А якщо ні, то вибачте за турботи.

20 травня 1927 р.» В. Лосева.

У лівому верхньому ріжку листа: «ДОНУГРО. Боровицькому. 24 травня 1927 р.» Підпис нерозбірливий.

Лист денщика Василя до брата Петра:

«Шановний брате Петро, добрий день або вечір! Пише тобі