Дмитро Джангіров - Іміджмейкер із Москви

– Хвилиначку! Та-ак! Виступ кандидата за три дня до выборов в передаче «Будьте здорові!» может добавить йому до десяти процентов голосов!

Тим часом на екрані телевізора Симорозенко, зодягнений у спортивний костюм для занять аеробікою з червоною зіркою та серпом-молотом на грудях, біг по кардіо-тренажеру.

Не уповільнюючи бігу, дещо засапавшись, лівий кандидат життєрадісно звернувся до телеглядачів:

– Дорогие мои избиратели! Блок левых сил, который я представляю, с огромным вниманием относится к проблеме охраны здоровья! Сегодня только жалкая кучка толстосумов может пользоваться этими замечательными тренажерами фирмы «Куглер и Шмуглер»! Но недолго осталось жировать олигархам и коррупционерам! Нам осталось сделать последний и решительный шаг – прийти на выборы и отдать свой голос левым силам! И тогда каждая пролетарская семья сможет бесплатно поправить свое здоровье на национализированных тренажерах «Куглера и Шмуглера»!

Сливка жалібно застогнав:

– Благаю вас, вимкніть оце! Іміджмейкер клацнув дистанційкою і щиро поспівчував своєму клієнтові:

– А що тут поробиш? – сказав він і, зітхнувши, додав: – На цього комуно-фашиста працює золото партії і ціла купа московських іміджмейкерів, відряджених самим Зюга-новим!

Сливка, все ще тримаючись за серце і відчужено розхитуючись вперед-назад, відсторонено, але патетично декламував:

– Я не здамся! Я боротимуся!

За кілька хвилин, трохи отямившись, він звівся на ноги і несподівано заспівав:

«Вставай, хто живий, в кого думка

повстала…

Година для праці настала!»

Після чого – також несподівано – націонал-демократ видобув із кишені і простягнув іміджмейкеру пухкий конверт з грошима. Нестор Євграфович перевірив вміст і одразу ж пожвавився. Потираючи руки, він вигукнув:

– О! Я бачу, однією годиною не обійдеться! Тут нам з вами працювати і працювати! Що, знайшли щедрих спонсорів?

Сливка зніяковіло відвів очі:

– Скоріше, інвесторів, – тихо промовив він. – Розумієте, група солідних бізнесменів бажає приватизувати завод «Червоний Арсенал» та швейну фабрику Клари Цеткін. Ставши депутатом, я допоможу зруйнувати ці останні бастіони більшовизму в Центральному окрузі!!

Іміджмейкер ступив крок назустріч і міцно потиснув Славкову руку:

– Це – слова справжнього патріота! Мабуть, ці солідні бізнесмени – добрі діаспоряни? – приязно поцікавився він.

Сливка зніяковів ще більше:

– Це дуже добрі і, мабуть, порядні люди… Але вони не з діаспори… Вони…

Артурчика осяяв несподіваний здогад, і він поспішно – і теж приязно – запитав:

– Москвичи?!

Сливка ображено глипнув на асистента:

– Чому одразу – москалі?! Це дуже інтелігентні люди із Санкт-Петербурга…

Нестор Євграфович по-дружньому заспокоював клієнта:

– Ну, якщо із Санкт-Петербурга, то це зовсім інша справа! До праці, панове! Сядьте і розслабтеся, – сказав він Сливці, показуючи рукою на крісло.

– Уявіть себе пересічним виборцем. Уявили? Про що ви зараз мрієте?

Сливка одразу ж, не роздумуючи, випалив:

– Про велику зарплату…

– Ах, облиште цю соціальну демагогію для лівих манкуртів. Яка ваша наступна мрія? – стимулював іміджмейкер мисленнєвий процес націонал-демократа.

Сливка покрутив головою, глипаючи то на Нестора Євграфовича, то на його помічника, і невпевнено вимовив:

– Може, про вступ України до НАТО?

Обличчя Нестора Євграфовича посуворішало; холодно дивлячись клієнту у вічі, він запитав:

– Ви певні, що саме про це мріє пересічний виборець?

Сливка рішуче і категорично заявив:

– Повинен мріяти! Бо так записано у моїй передвиборній програмі!

– А що там ще записано? – скептично намагався уточнити іміджмейкер.

Націонал-демократ звів очі до стелі, намагаючись пригадати обіцянки зі своєї передвиборної програми:

– Ну, кожному виборцю – садок вишневий коло хати… – процитував він наступний пункт програми.

Нестор Євграфович пожвавився.

– Чудово! – сказав він, глипнувши на годинник. Потім взяв газету з телепрограмою і, провівши пальцем згори донизу, радісно сповістив Славкові: – О сімнадцятій тридцять – програма «Ваш сад». Богдане Степановичу, доки Артур домовлятиметься з телебаченням, у вас є дві години переглянути посібник із садівництва.

3

За дві години в номері Нестора Євгра-фовича та Артурчика з'явився Бабай, запрошений політтехнологами. Усі троє сіли в ряд дивитися телевізор. На екрані Сливка в одязі садівника і з великим тризубом на грудях стояв на розчищеній ділянці і, витираючи з чола піт та вказуючи рукою на великий пеньок, говорив:

– Викорчувавши на своїй ділянці берізки та інші бур'яни, ви зможете засадити повний сад червоної калини. До речі, віддавши голоси націонал-демократичним силам, ви проголосуєте за очищення нашої мови, нашої душі, нашої священої української землі від засилля чужинців!! І розцвіте наша держава, осяяна національною ідеєю, як ця червона калина на мінеральних добривах фірми «Сахара ЛТД»!

Після завершення свого пафосного монологу Сливка вказав для наочності пальцем спершу на калину, а потім на пакунок з добривами. Іміджмейкер клацнув дистанційкою. Політтехнологи одночасно мовчки подивилися на банкіра.

– Та-ак! – сказав обурений Бабай, стримуючи себе неймовірним зусиллям волі.

Іміджмейкер та його помічник завбачливо відступили від клієнта, передчуваючи його емоційний і, можливо, малокерований «виступ». І мали рацію – голову Бабая розпирало від неозвученого тексту, що не забарився вирватися на волю:

– И скажите мне, пожалуйста, господа социальные, блин, технологи, почему какие-то голодранцы, мать их за ногу, находят эти самые, блин, нестандартные решения! А мы что? – уже неделю крутим за мои бабки клип «Бабай шагает впереди!», – фальшиво проспівав банкір і продовжив, розпалюючись дедалі більше: – А этот ваш дурацкий пиар-ход – «Бабай покупает НТВ у "Газпрома"»?! – передражнив гасло незалежний кандидат. После этого мне, блин, домохозяйки все телефоны оборвали – спрашивали, когда я буду повторять «Богатые тоже плачут»! Меня самого чуть до слез не довели! За мои собственные бабки, между прочим! За те самые бабки, за которые я от вас, блин, жду эффективных предложений. И имейте ввиду, блин, я уже практически устал ждать!!

Нестор Євграфович, якому досі не вдавалося знайти слушної миті, щоб почати заспокоювати свого обуреного клієнта, відчув, що зволікати з цим стає небезпечно. Він поспішно і приязно заговорив:

– Да не волнуйтесь вы так, дорогой господин Бабай! Вся эта, извините за выражение, спортивно-ягодная самодеятельность наших конкурентов обречена на позорное фиаско, ибо не имеет надежной финансовой, и, особенно, научной базы. А последние достижения, гм-гм, социальной технологии при должном финансовом обеспечении дадут стопроцентно положительный результат. Сегодня вечером, в самое смотрибельное время, вас, Владимир Михайлович, ждет самая массовая и самая внушаемая аудитория!

4

Нестор Євграфович з Артурчиком сиділи у своєму номері і чекали, коли по телевізору почнеться вечірня казка. Нарешті з'явилася заставка телеказки, після якої політтехнологи побачили загримовану фізіономію Бабая, вдягненого у вишиванку. В одній руці банкір-казкар тримав дитячу книжечку з казочками, а другою звично «пальцював» своїми м'язистими пальцями у золотих перснях. Повертаючи голову за рядками