Ярл Конг - Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг

Розділ 23

Не ревную я. Ні, не так, НЕ РЕВНУЮ Я! Ось так краще! З ось такою от впевненістю крокую до своєї палатки. 

"Це та своя, яка належить цьому чоловіку, до якого ти аніскілечки не ревнуєш?"

Він моє житло зруйнував, отже, тепер його барліг - мій барліг. Зуб за зуб, палка за палку!

"І прямуєш ти туди саме тоді, коли біля неї кружляє ця Станіслава?"

Моя вина, що ця старша як оса, яка злітається на мед?

"Оса? Скоріше муха, яка летить на лай..."

Ну, ось, ти сам чудово знаєш, хто вона така, тоді в чому полягають твої претензії?

"Муха мухою, а як щодо твоїх емоцій?"

Яких ще емоцій? Я спокійна, максимально холоднокровна, що тобі знову не так?

"Побуду на пів ставки твоїм дзеркальцем, котре тобі повідомить, що ти дуже симпатична дівчинка"

Звичайно, хтось в цьому сумнівався?

"А сьогодні, якщо точніше, то зараз, твоє обличчя середньостатистична цеглина. Якою ти вирішила прихлопнути цю дівку, яка поклала око на твоє."

Мінуси будуть? І взагалі - я розкластися хочу. Скоро ніч, скоро спати, а моє ложе досі не підготовлене. Сподіваюся, рибьоха не залишила там всередині жахливого смороду, бо мені буде цілком достатньо надокучливого сусіда.

"З яких це пір ми лягаємо спати о восьмій?"

Відсьогодні, бо завтра ранній підйом, якщо ти не забув, то ми сюди з конкретною ціллю приїхали. І взагалі - а чого ти знову розбушувався?

Ведучи зі своїм внутрішнім голосом такий собі діалог, я наблизилася до цієї солодкої парочки твікс, і якби могла, то зачепила б Тимофіївну плечем. Сильно так, щоб ключицю прийшлося на місце вставляти. Щоб вона запам'ятала мене назавжди. Щоб мою фотку знайшла, видрукувала її та дротики туди кидала.

- Моя рибка, ти куди тримаєш курс?

Та я вирішила зупинитися поки що на малому, дізнатися, про що ці двоє торочать, і вже від цього відштовхуватися. Хто ж знав, що цей Антон скоріш від мене вступить в гру? Тут же втративши інтерес до Стасі, яка явно засмутилася. Чи, можливо, їй настрій зіпсувало звернення чоловіка? "Моя рибка"... Рибка, якщо чесно, такий собі комплімент, на відверту трієчку, і то, якщо там не якийсь оселедець, та головне ж тут "моя"? Це ми підкреслюємо жирною лінією, та ще й червоного кольору?

- Йду приготувати наше ліжко до сну, мій карасик.

Жаль, що в реальному житті не можна використовувати маски як в соціальних мережах. Якби це було можливо, то зараз би на моїх очах красувалися величезні чорні окуляри, демонструючи цим двом, що раунд за мною. Викусили?

- Все так погано?

Антон "з'їв" мого карася, а от пані аспірантку явно зачепила за живе інфа про ліжко. Чи скоріше про "наше ліжко"?

- Чому ж погано? Наше ліжко доволі зручне, ось правда трішки маленьке, але це нічого, ми якось з цим впораємося, - відійди в сторону, дай дорогу молодим. Не витягуєш же, не виходить, чого його ото піритися та додавати сивих волосин вже не в молоду голову, Станіславко?

- Попереду найцікавіше, а ти спати зібралася, - угу, отже, не здається. Приймає кинуту мною рукавичку. - Але що ж, якщо втомилася, то, звичайно, йди спатки, режим це важливо, режим понад усе.

- І що ж буде такого найцікавішого? - Я б подумала, що вона просто намагається мене спровокувати, вигадати якісь повітряні замки, якби не Антон, котрий ніби знав, про що говорить ця панянка. Чи й справді знав?

- Шановні, - Тимофіївна розвертається дупою до мене, сто відсотків намагаючись і цим підчепити, і звертається до всього нашого табору. Який явно очікував нової серії цього захопливого серіалу, тож як по команді обернувся на заклик старшої, в передчутті потираючи руки та нашорошуючи свої вушка. - Ми з Антоном пропонуємо трішки розслабитися після дороги та зборів і відпочити тілом та душею. Хто за?

Натовп, в основній масі, почав схвально гудіти, і я ледве не єдина, яка була проти цієї затії. 

- Зараз швиденько вечеряємо, хто що має, а після влаштовуємо танці біля кострища. Як вам така ідея?

Тут хоч і зібралися люди, які люблять вчитися, і для яких знання не просто гарне словечко, але ці люди молоді, а хто з молоді буде проти потанцювати? Отож-бо й воно, практично ніхто, тому немає сенсу дивуватися черговим схвальним вигукам.

- Шикарна ініціатива, - загалом, я не любителька бути білою вороною серед сірої зграї, та сьогодні мій язик живе своїм життям, тож я виходжу із-за філейної частини аспірантки, щоб вона не дай Боже про мене не забула. - Тим паче в нашій компанії є класний діджей. Антоне, влаштуєш тут музичний розрив, щоб білки з дупел повискакували?

- Авжеж, моя рибка. 

Чорт забирай, невже він справді діджей? Повірити не можу... Я то думала, що це якась дурня, помилка в статті, або просто чоловік додав собі вигаданих регалій, але він взагалі не бентежиться. Отже, вміє? Чи зуміє, щоб мені носа втерти?

- Супер! - Сподіваюся, що до співів не дійде, бо голос в Тимофіївни жахливий! Одне слово, а барабанні перетинки вже на межі краху. - А щоб танці були запальніші - нумо танцювати голяка!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍