Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Наука, Освіта » Після війни. Історія Європи від 1945 року 📚 - Українською

Тоні Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

706
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Після війни. Історія Європи від 1945 року" автора Тоні Джадт. Жанр книги: Наука, Освіта.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 357 358 359 ... 380
Перейти на сторінку:
і говорив “Росія” замість СРСР». — Прим. наук. ред.

9

Або Сталін, який наказав розстріляти 23 тисячі польських офіцерів у Катинському лісі в 1940 році, а потім поклав провину на німців.

10

УНРРА — від англ. United Nations Relief and Rehabilitation Administration. — Прим. наук. ред.

11

До порівняння: денне споживання у Франції в 1990 році становило 3618 ккал.

12

Byford-Jones, William. Berlin Twilight. New York: Hutchinson, 1947, p. 16. — Прим. наук. ред.

13

Вони боялися недаремно. Британська армія в Австрії пізніше видала їх югославській адміністрації (згідно з домовленостями союзників про повернення таких полонених до країн, проти влад яких вони воювали), і щонайменше 40 тисяч із них було страчено.

14

Насправді в них майже не було вибору: у роки Великої депресії кожен нідерландець, який відмовлявся від пропозиції працювати в Німеччині, втрачав державну допомогу з безробіття.

15

У своїй промові 9 травня в Братиславі Бенеш заявив, що чехи та словаки більше не бажають жити з угорцями й німцями в одній державі. Ці настрої та дії, які вони спровокували, відтоді захмарюють чесько-німецькі та словацько-угорські відносини.

16

За суттєвим винятком греків і турків згідно з Лозаннським мирним договором 1923 року.

17

IRO — International Refugee Organization (англ.). — Прим. наук. ред.

18

Наприкінці травня 1945 року британська армія передала владі Югославії 10 тисяч словенських солдатів та цивільних осіб, які втекли до Австрії. Більшість із них вивезли вантажівками до лісу під Кочев’є та масово стратили.

19

Ді-пі — «displaced persons» (англ.), переміщені особи. Термін вживається також і в українській мові, зокрема в романі Уласа Самчука «Плянета Ді-Пі» 1979 року. — Прим. пер.

20

«Галичина», або Галицька дивізія Ваффен-СС, складалася з українців, які були громадянами міжвоєнної Польщі. Після війни регіон їхнього походження ввійшов до складу СРСР. Тому, незважаючи на те, що вони воювали на боці Вермахту, їх не відправили назад до Радянського Союзу, а ставилися до них як до осіб без громадянства.

21

Окремі партизанські загони руху Опору у Франції під час Другої світової війни, які діяли на південному сході Франції, де поширені чагарники (від фр. «мaquis»). — Прим. наук. ред.

22

Республіка Сало́ (1943‒1945) — неофіційна назва Італійської соціальної республіки, маріонеткової держави нацистської Німеччини на півночі Італії. — Прим. наук. ред.

23

«Четники» запозичили свою назву від загонів горців-партизанів, які боролися проти османських правителів Сербії у XVIII столітті.

24

Комуністична партія Греції. — Прим. ред.

25

Але бували і винятки: опортуністична підтримка анексії комуністичною Болгарією етнічних слов’янських регіонів Північної Греції з боку грецьких комуністів мало допомогла їм досягти своєї мети.

26

Водночас зверніть увагу, що в 1942 році протекторатом Богемії керували тільки 1900 німецьких чиновників. У цьому сенсі, як і в багатьох інших, Чехословаччина була, принаймні частково, західною державою.

27

У Нідерландах так називали жінок, які мали інтимні стосунки з німецькими солдатами чи яких у цьому підозрювали. — Прим. наук. ред.

28

Навіть у 1960 році 62 з 64 префектів, які очолювали місцеві адміністрації італійських провінцій, а також усі 135 начальників поліції обіймали посади ще за часів фашизму.

29

Філіпп Петен (1856–1951) — лідер режиму Віші в 1940–1944 роках. П’єр Лаваль (1883–1945) — активний діяч колабораційного режиму Віші під час Другої світової війни та його голова (прем’єр-міністр) в 1942–1944 роках. Після звільнення Франції Петена і Лаваля звинуватили в державній зраді й засудили до смертної кари, яку у випадку Петена замінили на довічне ув’язнення. — Прим. пер., прим. наук. ред.

30

П’єтро Карузо (1899–1944) — керівник фашистської поліції в Римі, один з організаторів масової страти 335 осіб 24 березня 1944 року в Ардеатинських печерах. Це була відплатна акція проти членів італійського руху Опору, які здійснили напад на німецьких солдатів у Римі за день до того. Після звільнення Італії Карузо засудили до смертної кари і стратили. — Прим. наук. ред.

31

У 1998 році папа Іоанн Павло II оголосив Степінаца мучеником і зарахував до лику блаженних. — Прим. пер.

32

Домобранство за воєнного часу було хорватським внутрішнім військом. Звичайно, партизани-комуністи Тіто нерідко поводилися не краще, але вони перемогли.

33

L’uomo qualunque (італ.) — звичайна людина. — Прим. пер.

34

У 1946 році західнонімецька Länderrat (Рада регіонів) порекомендувала союзницькій адміністрації зменшити раціон для переміщених осіб з огляду на нестачу продуктів харчування в Німеччині. У відповідь на це генерал Луцій Клей обмежився нагадуванням, що ці самі продукти постачали з інших європейських країн — власне, жертв німецької агресії.

35

Stephan Hermlin, Bestimmungsorte (Berlin, 1985), p. 46, цит. за: Frank Stern, The Whitewashing of the Yellow Badge (1992), p. xvi.

36

Заснований у 1925 році, концерн шести найбільших хімічних компаній (BASF, Bayer, Agfa, Hoechst, Weiler-ter-Meer і Griesheim-Elektron) спеціалізувався на виготовленні хімікатів для виробництва вибухових речовин, а також виробляв газ «Циклон Б», який використовували для масових убивств у концтаборах. — Прим. наук. ред.

37

Німецький промисловий концерн, створений у 1860 році, — основний постачальник танків, артилерії, військових машин під час Другої світової війни. — Прим. наук. ред.

38

Непевна пригода (фр.). — Прим. пер.

39

Останніх озброєних італійських партизанів затримали під час військових операцій біля Болоньї восени 1948 року.

40

Товариство Фабіана (англ.

1 ... 357 358 359 ... 380
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Після війни. Історія Європи від 1945 року», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Після війни. Історія Європи від 1945 року"