Bogdana reider - Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider

Шлях Джедая

Пройшов  тиждень стех пір як вони провели ніч разом  ні Шмі, ні Гай не згадували про цей інцидент.Паралельно з цим стався ще один  випадок Ксанатос придав Квай -Гона і  Гай як найкращий друг намагався підтримати  друга. Що до Шмі, хоча вона та удавала що все гаразд почуття що вона іспитувала до свого майстра були справжні. Шмі ледь не впала з дерева коли поряд з нею появився Мару Чо.Вигляді привида сили

— Привіт моя квітка пустині  що трапилось за звичай ти залазила на дерево коли сердилась на мене. Але що трапилось цього разу

— Гай наші стосунки останнім часом  не дуже.Промовила дівчина. — Я напевно вернуся  на Лотал

— Добре ти можеш повернутися додому, а може

Продовжувати свій шлях тут, у Храмі джедаїв, — промовив Мару Чо, його голос був сповнений мудрості та спокою. — Ти знаєш, що твоє місце тут, поряд з тими, кого ти любиш і хто тебе потребує.

 

Шмі зітхнула, дивлячись на свого майстра привида. Вона знала, що він правий, але почуття, які вона відчувала, були надто сильними, щоб їх ігнорувати. Їй потрібно було знайти спосіб справитися з цими почуттями та продовжувати свій шлях як джедайка.

 

— Я знаю, Мару, — нарешті промовила вона. — Але це так важко. Я відчуваю, що моє серце розривається між обов'язком і почуттями.

 

Мару Чо посміхнувся, його обличчя було сповнене розуміння.

 

— Почуття — це природна частина життя, Шмі. Навіть джедаї не можуть уникнути їх. Але важливо пам'ятати, що справжня сила в тому, щоб знайти баланс між своїми почуттями та обов'язком. Це і є шлях джедая.

— Але як пояснити це йому  він вбив собі голову що це не можливо

— Ну так збігати без боротьби простіше.Він провів по неї  падаваньский косі — Я тебе виховував з пʼяти років. Я той хто бачив  як ти ростеш і стаєш сильною джедайкою. Ти завжди була рішучою і сміливою. Чи варто зараз здаватися? Ти повинна знайти спосіб донести свої почуття до Гая, показати йому, що любов і обов'язок можуть співіснувати.»

 

Шмі задумалася над словами Мару Чо. Її серце билося швидше, коли вона розмірковувала над тим, як вона могла б звернутися до свого майстра. Вона знала, що це буде нелегко, але була впевнена, що її почуття заслуговують на шанс.

— Цього не буде Гай Скайвокер надто впертий ще впертющий  за тебе  Мару

Мару Чо посміхнувся ще ширше, його очі світилися теплом і розумінням.

— Так, Гай дійсно впертий, — погодився він. — Але впертість — це також сила, якщо її правильно спрямувати. Гай має багато чого навчитися, так само як і ти. Іноді, наші найважчі битви — це битви з самим собою.

 Шмі поглянула на Мару Чо, відчуваючи, як його слова проникають глибоко в її душу. Вона зрозуміла, що не може просто втекти від своїх почуттів і обов'язків. Вона повинна знайти спосіб з'єднати ці дві частини свого життя.

 

— Ти правий, Мару Чо, — нарешті промовила вона, її голос був спокійний, але сповнений рішучості. — Я знайду спосіб поговорити з Гаем. Я не можу дозволити, щоб страх керував моїм життям.

 

Привид сили кивнув, його обличчя було сповнене гордості.

 

— Це і є шлях джедая, Шмі. Пам'ятай, що ти не одна. Друзі завжди будуть поруч, щоб підтримати тебе.

 

Шмі зітхнула і зібрала всю свою силу і рішучість. Вона знала, що попереду її чекає складна розмова з Гаем, але вона була готова прийняти цей виклик. Вона повинна була бути чесною з ним не тільки заради себе, але й заради нього.

Коли привид Мару Чо зник, Шмі спустилася з дерева і попрямувала до храму. Вона відчувала, як її серце билося швидше з кожним кроком, але вона знала, що це правильно. Вона знайде Гая і розповість йому про свої почуття, про свої страхи та надії. Вона не могла більше ховатися від правди.

 

Вона знайшла Гая у тренувальній залі, де він відточував свої навички. Він зупинився, побачивши її, і його обличчя стало серйозним.

 

— Гай, нам потрібно поговорити, — промовила вона, її голос був сповнений рішучості. — Є дещо, що я повинна тобі сказати.

— Не зараз падаван я трішки зайнятий, Щось важливе

— Я повертаюсь на Лотал  так буде краще для нас  обох.

 Гай зупинився, його світловий меч згас, і він повернувся до Шмі з виразом здивування на обличчі.

— Що ти маєш на увазі? — запитав він, намагаючись зрозуміти її слова.

— Я повертаюсь на Лотал, — повторила Шмі, її голос був спокійний, але рішучий. — Я думаю, що так буде краще для нас обох. Я маю знайти свій шлях і навчитися керувати своїми почуттями. Це важливо не лише для мене, але й для тебе, як мого майстра.

 

Гай нахмурився, його очі стали виглядати ще більш серйозними.

 

— Ти впевнена в цьому, Шмі? Ти знаєш, що тут, у Храмі, ти завжди знайдеш підтримку. Ми можемо працювати над цим разом.

 

— Я знаю, Гай, — відповіла вона. — Але іноді нам потрібно віддалитися, щоб побачити речі більш ясно. Я повинна зрозуміти, хто я є і що я відчуваю. І я думаю, що на Лоталі я зможу знайти відповіді на ці питання.

 

Гай відчував змішані почуття. Він не хотів втрачати свою падаванку, але також розумів, що її рішення може бути правильним.

 

— Якщо це твій вибір, Шмі, я підтримаю тебе, — сказав він нарешті. — Але знай, що завжди можеш повернутися. Ти — частина нашої родини, і ми будемо чекати тебе.

 

Шмі відчула теплоту в його словах і кивнула.

 

— Дякую, Гай. Це багато для мене значить. Я повернусь, коли буду готова.

 

Вони стояли мовчки, дивлячись один на одного, розуміючи, що це не прощання, а новий етап у їхніх життях. Шмі відчула, як її серце наповнюється надією і рішучістю.

 

— Я обов'язково повернусь, — повторила вона. — А зараз мені потрібно йти.

 

Гай кивнув, і Шмі відчула, як його підтримка надає їй сили. Вона попрямувала до виходу, відчуваючи, що зробила правильний вибір. Вона знала, що попереду її чекають нові виклики, але вона була готова їх прийняти.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍