S Batura - Золотавий кудрявець і долі невипадкових людей. Ч. 1. Сирота., S Batura

— Як це «ВІН» у будинку? І навіщо президент щось запоров? — обомлів від страху голова парламенту. 

Прем'єр-міністр проковтнув слину і сказав: 

— Якщо це так, то «ВІН» сюди приїхав, щоб розібратися і покарати винуватця. Тож ми всі можемо потрапити під гарячу руку. Так уже було і не раз. 

— Не хочу під гарячу руку! — вибухнула криком африканська жаба. — Краще мені відразу луснути, як бомбі, і позбутися мук. 

— Бомба, бомба, бомба… — тривожно зашушукалась африканська звірина. — Зараз рвоне, бабахне! 

— Поки не пізно, треба рвати копита та пазурі, — захлинулася панікою більшість поважних гостей. 

У цей момент двостулкові двері із золотими ручками хльостко відчинилися, а на порозі з’явився розсерджений восьминіг. 

— Де самозванці?! — закричав розпорядник вечірки. — Справжній П'єр з'явився і він чекає у передпокої! 

— «ВІН» чекає у передпокої?! «ВІН» таки приїхав. «ВІН» тут! — заквакала жаба і знову ляпнула: — Краще мені вибухнути, як бомбі. 

Звісно, встояти перед натовпом африканських звірів не зміг ні головоногий молюск, ні навіть президент зі своєю свитою, котра килимом розстелилася на мармурових сходах будинку з химерами. Почулося скавчання розтоптаного лева: 

— Що тут коїться? Заспокойтеся, негайно припиніть!