Леся Українка - Драматичні поеми, Леся Українка

вірю,

і краще будувати мавзолеї,

хоч би і не собі, ніж просто бути

мов зілля придорожнє під ногами

у того ж переможця. Він, як схоче,

то збройною ногою вмить розтопче

всі гордощі й надію воскресіння.

 

Антей

Що ж - ліпше нам самим те все стоптати,

щоб ворогам не завдавати праці?

 

Федон

Ні, бачу я, з тобою не зговориш!

Бувай здоров. Я йду.

 

Антей

Прощай, Федоне.

 

Федон

А все ж ми друзями розстаємось?

 

Антей

Боюсь, коли б не стрілись ворогами.

 

Федон, здвигнувши плечима, виходить.

 

Антей

Як дивно се, що ти, такий митець,

І можеш нищити красу найбільшу,

яку нам дав отець наш Прометей,

даруючи свою несмертну іскру,

красу одваги, боротьби, повстання

супроти всякої сліпої сили.

Се жрець краси так думає й говорить?

Лишилося одно - так і вчинити.

Ти не продався, ні, ти так віддався

у руки ворогу, немов та глина,

з якої кожен виліпить, що хоче...

Та хто ж тобі натхне вогонь живий,

коли з творця ти творивом зробився.

Іди, служи своєму Меценату,

забудь краси великі заповіти,

забудь несмертний образ Прометея,

борця проти богів, забудь і муки

Лаокоона, страдника за правду.

Не згадуй про Електру, Антігону,

бо хоч високий дім у того пана,

та постатів оцих, либонь, не змістить,-

найкраще їх забути. Рабський дух

краси найвищої збагнуть не може.

 

 

Переробок зазнав і наступний діалог Антея та Елліди. Чорновий текст мав такий вигляд:

 

 

Елліда

А що ж, якби ти й заспівав там трошки,-

чи се вже гріх такий?

 

Антей

Моя дружина

таке питає?

 

Елліда

Так, вона питає,

рабиня, звісно, мусила б мовчати,

бо пана їй розпитувать невільно.

Як хочеш, я замовкну.

 

Антей

Ні, Еллідо,

Звичайно, повна щирість то найкраще.

Ти зрозумієш добре, тільки здумай,

що от сама ти мала б танцювати

на оргії такій.

 

Елліда

Не як рабиня?

Як вільна танцівниця? Що ж, я, може,

і танцювала б.

 

Антей

Ти б отим римлянам

розбещеним, розпутним виставляла

себе всю напоказ? Тобі не сором?

 

Елліда

А чим же гірше виставляти тіло,

ніж вивертати душу?

 

Антей

Се то правда,

от саме через те я й не піду

співать на оргії у Мецената.

 

Елліда

Твої пісні вже й так були в тім домі.

 

Антей

Та з того я не винен.

 

Елліда

Ти дозволив

ученикам пісні ті записати,

і, значить, сам їх випустив у світ.

Почім ти знаєш, хто там що гадає,

читаючи поезії твої?

Тобі велить натхнення їх складати,-

ти і складаєш...

 

Антей

Але в світ пускаю

таки в надії, що вони знайдуть

собі в Елладі читачів достойних.

 

 

У 1914 р. драматичну поему «Оргія» підготувала до постановки трупа М. К. Садовського в Києві (див.: Леся Українка. Документи і матеріали, с. 286). Відомостей про постановку немає.

Подається за першодруком.

 

 

 

Абати́са - ігуменя католицького жіночого монастиря

Ага́пи бра́тні - спільні вечірні трапези у перших християн

Андроніт - чоловіча половина давньогрецького дому

Алька́д (алька́льд) - представник місцевої влади, суддя в Іспанії

Амбро́зія - за давньогрецькою міфологією, ароматна їжа богів, що нібито надавала їм вічної юності, краси, безсмертя

Ареопаг - найвищий судовий та урядовий контролюючий орган у стародавніх Афінах

Армату́ра - тут - зброя, військове спорядження

Атрієнзій - раб, що обслуговував атріум, приймальну кімнату в давньоримському домі

А́тріум - у давньоримських будинках приміщення з верхнім освітленням, де приймали гостей

 

Бані́т - вигнанець, людина, позбавлена майнових і громадянських прав

Безче́льний - безсоромний, нахабний

Бестіа́рій - наглядач за звірами в давньоримському цирку

Би́дло - свійська рогата худоба

Бу́лла - тут: амулет у вигляді кружечка або кульки (часто золотої), який носили на шиї до повноліття діти повноправних римських громадян.

 

Ваньки́р - бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати

Вери́сько - ряднина

Вігі́ли - сторожа в римському війську

Ві́йстя - вхід

Вокалі́зми - слова або вирази з іноземної мови, зібрані в певному порядку й перекладені для заучування напам’ять

 

Гендльо́вий - торговельний, комерційний

Гете́ра - в Стародавній Греції - освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя. Переносно - легковажна жінка

Гете́рії - в Давній Греції - таємні політичні групи, товариства громадян

Гіда́льго - іспанський дворянин

Гінеке́й - жіноча половина давньогрецького дому. У пізній Римській імперії та Візантії державні або приватні майстерні (переважно ткацькі), де працювали жінки-рабині

Го́йно - щедро

Госте́ць - ревматизм

Гранд - спадковий титул найвищого дворянства в Іспанії, а також особа, що має цей титул

 

Дож - глава держави у Венеціанській та