Сергій Володимирович Пилипенко - Вибрані твори

Раднаркому України від 30 квітня 1925 р. «Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату», який став фундаментом політики українізації.(обратно) 328

Грінченко Борис (1863-1910) — письменник, культуролог, фольклорист, етнограф, лінгвіст, публіцист, громадський діяч і народний учитель. Автор багатьох різножанрових творів, підписаних або власним прізвищем, або псевдонімами (П. Вартовий, Василь Чайченко, Б. Вільхівський, Іван Перекотиполе). Уся його діяльність і творчість сповнена жертовного подвижництва задля розвою української культури та становлення української нації.

(обратно) 329

«Бібліотека селянина» — перша систематична серія українського красного письменства за редакцією Сергія Пилипенка, що виходила з 1923 р. спершу у видавництві «Шлях Освіти», а пізніше у видавництві «Плужанин».

(обратно) 330

Подаємо за першодруком у 1 числі журналу «Плужанин» за 1926 р.

(обратно) 331

Вільна Академія Пролетарської Літератури — ВАПЛІТЕ, літературна організація, що виступала за високопрофесійну письменницьку майстерність і засуджувала «масовізм» у літературній творчості. Заснована в листопаді 1925 р. колишніми членами «Гарту». На чолі об'єднання стали М. Яловий (президент), М. Хвильовий та О. Досвітній, члени-фундатори: М. Бажан, В. Вражливий, О. Громів, І. Дніпровський, О. Довженко, Г. Епік, М. Йогансен, О. Копиленко, Г. Коцюба, О. Лейтес, А. Любченко (секретар), М. Майський, П. Панч, О. Слісаренко, В. Сосюра, П. Тичина, Д. Фельдман. Пізніше до організації вступили Г. Коляда, М. Куліш (став другим президентом ВАПЛІТЕ, після виключення в січні 1927 р. О. Досвітнього, М. Хвильового та М. Ялового), І. Сенченко, Ю. Смолич, Ю. Яновський та ін. Унаслідок політичного тиску організація змушена була самоліквідуватися 14 січня 1928 р.

(обратно) 332

Яловий Михайло (1895-1937) — поет, прозаїк, драматург, політичний діяч. Належав до лівого крила української партії соціалістів-революціонерів — боротьбистів, згодом до КП(б)У, був редактором газети ЦК КП(б)У «Селянська біднота», секретарем журналу «Червоний Шлях» (у 1926 р. після зняття О. Шумського був співредактором разом з М. Хвильовим), редактором ДВУ та видавництва художньої літератури «ЛіМ». У літературі відомий під прибраним іменем Юліян (Юльян) Шпол. 1921 р. спільно з М. Семенком та В. Алешком заснував «Ударну групу поетів-футуристів». Належав до Спілки пролетарських письменників «Гарт», був першим президентом ВАПЛІТЕ. Репресований.

(обратно) 333

Див. «Культуру і Побут» ч. З — йдеться про статтю М. Ялового «Хай живе „Гарт“ і „Плуг“».

(обратно) 334

Щоправда, прийом в Академії буває раз на рік (7/ХI) (прим, автора).

(обратно) 335

Подаємо за першодруком у 2 числі журналу «Плужанин» за 1926 р.

(обратно) 336

Доба безпримірної дискусії — йдеться про внутріпартійну боротьбу за домінування в керівництві Комуністичної партії поміж Л. Троцьким, Г. Зінов'євим та Й. Сталіним. Дискусія про стратегічні засади внутрішньої політики була спровокована виходом наприкінці 1924 р. третього тому творів Троцького з післямовою «Уроки Октября», де він підкреслював свою єдність з Леніним під час революції і називав головними супротивниками Каменева і Зінов'єва. Внаслідок дій коаліції Каменєв — Зінов'єв — Сталін Троцький змушений був капітулювати і склав усі повноваження. Окрилений перемогою Зінов'єв виступив проти Сталіна, а на XIV з'їзді партії в грудні 1925 р. відбулося відкрите зіткнення, що закінчилося поразкою «нової опозиції» Зінов'єва.

(обратно) 337

Подаємо за першодруком у 2 числі журналу «Плужанин» за 1926 р.

(обратно) 338

Коцюба Гордій (1892-1939) — письменник, один з організаторів та редакторів журналу «Шляхи Мистецтва», був редактором додатка до газети «Вісті ВУЦВК» — «Культура і Побут». Належав до літературних організацій «Гарт», ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ. Репресований.

(обратно) 339

Дивись cm. Ів. Сенченка «Про наші теми» — у першому числі журналу «Плужанин» за 1925 р. (лютий).

(обратно) 340

Сінклер Антон (1878-1968) — американський письменник, у своїх творах