Сергій Володимирович Пилипенко - Вибрані твори

Октябристи — члени російської літературної групи «Октябрь».

(обратно) 298

Плужани — члени Спілки селянських письменників «Плуг».

(обратно) 299

«Октябрь» — літературна група пролетарських письменників, заснована 1922 р. Основна мета творчості — замість патосу революційної романтики показати робітничий клас з його революційною практикою на прикладі конкретних пролетарів. Проіснувала до 1925 р.

(обратно) 300

Формалісти — прихильники формалізму у літературній творчості, котрі надавали особливої уваги формі художнього твору, а також адепти формального методу в літературознавстві, скерованого на дослідження та актуалізацію внутрішніх (структурних) закономірностей тексту.

(обратно) 301

Троцький Лев (справжнє прізвище — Бронштейн; 1879-1940) — один із лідерів більшовиків та керівників Радянської республіки, голова Революційної військової ради. Належав до теоретиків та практиків «червоного терору». Унаслідок внутріпартійної боротьби 1925 р. був позбавлений усіх посад і в 1927 р. виключений з партії та засланий. З 1929 р. перебував поза межами СРСР. Убитий у Мексиці агентом НКВС Р. Меркадером (1914-1978).

(обратно) 302

«Третій лист до молодої молоди» — підзаголовок памфлета «Про демагогічну водичку, або справжня адреса української воронщини, вільна конкуренція, ВУАН і т. д.».

(обратно) 303

«Гарт» — спілка пролетарських письменників. Масова літературна організація, утворена Василем Блакитним у 1923 р.: на початку її членами зокрема були К. Гордієнко, І. Дніпровський, О. Довженко, О. Досвітній, М. Йогансен, О. Копиленко, В. Коряк, Г. Коцюба, І. Кулик, А. Любченко, В. Поліщук, І. Сенченко, Ю. Смолич, В. Сосюра, П. Тичина, М. Хвильовий, М. Христовий. У 1925 р. з утворенням ВАПЛІТЕ припинила своє існування. Провідні письменники угруповання стали фундаторами новоствореної організації, а решта пізніше долучились до ВУСПП.

(обратно) 304

Малоросійщина, просвітянщина — Микола Хвильовий має на увазі діяльність української інтелігенції кінця XIX — початку XX ст., спрямовану на виконання вузькоетнічних (на його думку) культурно-освітніх завдань, зокрема в рамках діяльності «Просвіт» (громадських організацій, що в Галичині були засновані наприкінці 1860-х рр., а в Наддніпрянській Україні щойно після революції 1905 р. та з особливим розмахом від 1917 р.). У 1917-1921 рр. «Просвіти» були осередками українського національного життя і спричинилися до зростання національної свідомості широких мас. На початку 1922 р. 4322 товариства, читальні й будинки «Просвіти» були ліквідовані або реорганізовані як ідеологічно ворожі.

(обратно) 305

Подаємо за першодруком у 4 числі журналу «Плужанин» за 1925 р.

(обратно) 306

«Формалізм» й «опоязівство» — йдеться про популярні в 1920-ті рр. теоретичні розробки групи російських лінгвістів та літературознавців ОПОЯЗ («Общество по изучению поэтического языка»).

(обратно) 307

Дискусія про «Європу й Просвіту» — одна з ключових тез, розгорнутих у памфлетах Миколи Хвильового, що і спричинила гостру полеміку між ним та Сергієм Пилипенком.

(обратно) 308

«Хатянство» — тут маються на увазі культурні настанови, що їх висловив Пантелеймон Куліш у «Передньому слові до громади» в літературному альманасі «Хата» 1860 р., однак у 1920-ті рр. термін «хатянство» також вживався і на позначення ідеологічно-естетичних засад часопису «Українська хата», що виходив у Києві в 1909-1914 рр. та став трибуною для українських модерністів.

(обратно) 309

Народництво — громадсько-політичний та літературний рух у Російській імерії в 1860-1890-ті рр., який охопив широкі кола інтелігенції. Одна з чільних настанов — «ходіння в народ» з метою підняття його самосвідомості та поширення соціалістичних ідей.

(обратно) 310

ЦК РКП — Центральний комітет Російської комуністичної партії.

(обратно) 311

«Правда»