Олександр Кваченко - Невідома планета 2, Олександр Кваченко

Відійшов убік, скеля під ногами, з'їхав униз насипом мушлі, мої черевики скафандра з металевим дзенькотом ударилися об дно ями та зупинили сповзання. Опустився на коліна і вичистив від бруду і піску гладку чорну поверхню. Тепер розрізняв у темряві вигини броньової обшивки та інші знайомі деталі. Так, це той корабель, що зазнав аварії. Його зупинила скеля, схована під піском, наче нанизала на вилку, а потім завалило уламками сусідської скелі, а бруд, що піднявся з дна моря, упереміш із водою зверху накрив.

Запустив розвідника і через деякий час він оглянув розбитий корпус у пошуках люка. Не погано зберігся, впав на воду і в відкладення моря, але дістати звідси його не реально. За конструкцією, це транспортник далекого космосу, але якийсь дивний, старий. Не можу визначити його тип. Люк, по-моєму, має бути десь тут, почав очищати місце, спробую відкопати. Дістав лопату і взявся розчищати завали, відтягував великі кругляки, і за деякий час з-під наваленого каміння з'явився край люка.

Але мені довелося перекинути ще чимало каміння, перш ніж отримав доступ до люка, і зміг у нього пролізти. Транспортні кораблі не вирізнялися швидкістю ходу, але зате будувалися з таким розрахунком, щоб запас міцності в них був гранично високий. Жахливий удар об дно моря та об скелі не розірвав його на частини, видимий корпус уцілів, тільки трохи зрушилися броньові листи обшивки, подивимося, що там усередині. Заліз, тут була вода, приблизно по коліно, судно лежало з невеликим ухилом, носом догори.

Тип корабля підтвердився, це був транспортник, цей теж віз у собі сільськогосподарське обладнання, люк виявився технічним входом біля трюму. Є протікання в корпусі та найімовірніше, за деякий час його буде затоплено, треба встигнути оглянути шахту ШІ та реактор, це найнеобхідніше, двигуни вже затопило, і найімовірніше вони вийшли з ладу. Насамперед вирушив до трюму, десь тут має бути реактор. Води тут було вже по пояс. Знайшов місце установки, але реактора немає, автоматика спрацювала штатно, він катапультувався при падінні. І де його тепер шукати, зранку по свіжих слідах спробую знайти. Тепер пілот і ШІ.

Перебрався в бік рубки, вона була закрита. Побарабанив по ній, усередині ніхто не відгукується. Перевірив найближчі каюти, людей у них не виявилося, та й речей теж, стандартні комбінезони та скафандри.

Міг, звісно, пілот ще щось ввезти контрабандою, але це вже потрібно скрупульозна перевіряти всі технічні ніші, висвітлював ліхтариком цікаві місця, скрізь було порожньо. У таких транспортниках, рубка і була своєрідною житловою кімнатою, там спали і їли. Перевірив, блокування рубки не було, така функція активується під час абордажу, отже теоретично можна розкрити, не розрізаючи метал. Спеціальними рятувальними пристосуваннями, довго, але можливо. Головне, щоб не було заміновано. Приступимо. На відкриття рубки пішов час до світанку, а коли до неї зайшов, то побачив, що в ложементі пілота лежав літній огрядний чоловік. Його голова повернута на бік і з губ звисала слина упереміш із кров'ю, під ним уже зібралася червона калюжа із забіглою водою. Тіло було одягнене в скафандр, майже в повне спорядження - за винятком шолома, перевірив пульс, відсутній. Нейромережа з аптечкою до останнього боролася з травмами, але все було марно, від такого удару об землю мало хто виживає. Обійшов приміщення, зібрав найцінніше. Витягнув із шахти ШІ корабля, на вигляд цілий, третє або четверте покоління, перевіримо вже на базі. Переніс вибрані речі на верх, багато, все не перенесу, треба буде ще раз повертатися. Ще раз усе обійшов, вода прибувала, наступного разу сюди потрібен технічний дроїд і помпа, тоді ще можливі знахідки. Але поки що так. Час збиратися у форт і шукати відстріляний реактор, нам би він дуже знадобився.

Ранок почався з повсякденної метушні, знову всі ті самі турботи. Усі займалися своїми справами. Дівчата поклали на розморожування і лікування чергового співробітника, аграфка їм допомагала в лікуванні та дослідженнях. Зак з Еллі все билися над аномаліями, зайшов до них поговорив, щодо проблем та потрібного устаткування. Потім мене викликати на четвертий рівень. Іс і новенький співробітник Грей вже приготували все для встановлення клітки на п'ятому рівні, заскочив одягнувся в бойовий скафандр і з котом поспішив до них.

- Добрий день хлопці. - я підійшов, привітався. - Який план встановлення?

- Заходимо, кріпимо і йдемо. Один прикриває, два працюють. - відповів Іс.

- ШІ було помічено істоту сьогодні чи ні?

- Ні, не було. Якщо покладатися на спостереження сьогодні її не буде до завтрашнього ранку. Я про всяк випадок перевів сюди патрульного дроїда. Він зайде першим. Усі готові?

- Так. - підтвердили ми.

- Відкриваю. - клацнули замки та повільно поплили двері п'ятого рівня. Ми націлили зброю на отвір, що відчинявся. Кіт тримався позаду і начебто занепокоєння не виявляв. Першим пішов патрульний дроїд. Хвилина, інша, ніхто не нападає, зайшов я, тримаючи зброю напоготові. Світло не скрізь працює, мерехтять лампи. Тиша, сліди сміття на підлозі й на стінах сліди кігтів. Патрульний дроїд увімкнув додаткові ліхтарі та просувається далі, а хлопці вже заносять частини клітки та перегороджують прохід решітками. Перша розвилка, тут і встановимо клітку з ґратами. Будемо по маленьку кімнату за кімнатою перевіряти та вигризати у п'ятого рівня простір. Поки що все йде добре, аномалії в цій частині рівня не має. Занести решітку до місця встановлення та почали кріпити її до стіни. Встановили ще одну камеру. З'явився перший шум від нас. Так пройшло приблизно двадцять хвилин.

Раптом кіт повернувся та прислухався до одного з коридорів, в нього почала підійматися шерсть.

- Хлопці є небезпека, швидше. - передав я по зв'язку.

А сам приготував додатково псі щит у напрямку небезпеки. Хвилина, інша. Тишу порушують тільки постріли спеціального пістолета з кріплення штирів решітки до стіни. Уже майже готово. У далечині коридору під світлом дроїда блимнула тінь, щось до нас наближалося, і ця істота була не схожа на тварюку, на яку ми ставили клітку.