Юрій Корнійович Смолич - Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні

«… це сталося на початку першої світової війни, коли мені було вже чотирнадцять років. Ми — гімназисти і гімназистки нашого прифронтового тоді міста — постійно чергували на залізничній військовій рампі, обслуговуючи солдатський «питательный пункт» для маршових батальйонів, що прямували на фронт, та поїзди з пораненими, що з фронту пробивалися у тилові госпіталі. І от одного дня прибув на військову рампу з фронту ешелон із військовополоненими австро-угорської армії. Це було до чорта цікаво — і, звичайно, ми поспішили зав'язати з ними знайомство, радіючи з нагоди перевірити на практиці набуті за гімназичним курсом знання з німецької мови. Ой леле! На наші запитання, висловлені неоковирною німецькою мовою, ми дістали відповідь… мовою цілком зрозумілою — отією самою, що чували на базарі, від хатніх робітниць чи й читали в «Гайдамаках» Шевченка…».(обратно) 155

Він почував себе генералом Скобелєвим… — Михайло Дмитрович Скобелєв (1843–1882) — російський генерал. Підчас російсько-турецької війни 1877–1878 рр. успішно командував загоном під Плевною, потім дивізією в битві при Шипці — Шейново.

(обратно) 156

… Малініних і Буреніних, Глезерів і Пецольдів, Крихацьких і Бурневських, Шапошникових і Вальцевих. — Йдеться про гімназичні підручники з арифметики, німецької мови, алгебри, збірники задач.

(обратно) 157

Хрест святого Володимира — орден, встановлений 22 листопада 1769 р. для відзначення громадських заслуг, мав чотири ступені.

(обратно) 158

… не на учнівській квартирі. — В книжці «Я вибираю літературу» (с. 62–63) письменник згадує: «Скільки я себе пам'ятаю, мати моя держала «учнівську квартиру». Спочатку, гадаю, то було просто від потреби витратити до кінця своє прагнення про когось турбуватись: не турбуватись ні про кого мати моя не могла — така вже була її вдача. Пізніше — після смерті батька (Корнелій Іванович помер в 1915 р. — Н. І.) — був у цьому і матеріальний інтерес: біля п'ятьох чи шістьох «нахлібників» харчувалися й ми, діти з мамою… Я з вдячністю пригадую нашу учнівську квартиру — життя в колективі однолітків дуже сприяло пізнішому, так би мовити, становленню в громадському житті».

(обратно) 159

Затримався Шая через процентну норму. — У книжці «Gaudeamus igitur…» (с. 95–96) Ю. Смолич писав про свого однокласника Сюню Лібермана, який був прототипом Шаї Піркеса: «… до гімназії євреїв приймали за відповідною процентною нормою: точних даних не маю, але здається — один на десять учнів-християн. Тож зрозуміло, що потрапити євреєві, особливо незаможному, до гімназії було надзвичайно важко, і вчитися треба було так, щоб не залишитися в класі на другий рік і тим самим «перевищити норму». Інколи, правда, в гімназіях з ліберальною дирекцією щастило в окремих випадках порушувати додержання норми — для учнів у старших класах».

(обратно) 160

Це був Дарвін… — Маються на увазі твори англійського природознавця, творця матеріалістичної теорії еволюції органічного світу шляхом природного добору Чарлза Роберта Дарвіна (1809–1882).

(обратно) 161

Пульман — чотириосьовий пасажирський або товарний залізничний вагон. Назва походить від прізвища американського інженера Джорджа Пульмана.

(обратно) 162

Конспект фізики Краєвича. — Йдеться про підручник фізики Костянтина Дмитровича Краєвича (1833–1892); перевидавався багато разів.

(обратно) 163

Бар — районний центр Вінницької області, відомий з XV ст.

(обратно) 164

Копайгород — селище міського типу Барського району Вінницької області.

(обратно) 165

Хотин — місто Чернівецької області, розташоване на Дністрі за 20 км від Кам'янця-Подільського. У 1621 р. польсько-українські війська у битві під Хотином розгромили турецьку армію.

(обратно) 166

Немирів — селище міського типу Вінницької області, райцентр. Заснований у кінці XIV ст.

(обратно) 167

Летичів — райцентр Хмельницької області, відомий з ХIII ст.

(обратно) 168

Джурин — село Шаргородського району Вінницької області.

(обратно) 169

Шаргород — райцентр Вінницької області, відомий з 1393 р.

(обратно) 170

Страховище (франц.) Ред.

(обратно) 171

… належить до партії соціал-демократів більшовиків… — революційної партії російського пролетаріату, заснованої В. І. Леніним 1903 р. Більшовики очолили боротьбу робітничого класу під час революції 1905–1907 рр. і під час Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. Керований більшовиками робітничий клас, об'єднавши навколо себе незаможне селянство, здійснив Жовтневу революцію.

(обратно) 172

У повному складі (лат.). — Ред.

(обратно) 173

«Из-за острова на стрежень…» — російська народна пісня, переробка пісні російського поста і етнографа Дмитра Миколайовича Садовникова (1846–1883).

(обратно) 174