Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі - Дата Туташхіа, Мзечабук (Чабуа) Іраклійович Аміреджібі

Граф Сегеді

...Та обставина, що вони виросли в одній сім’ї, була для мене справжньою знахідкою, надзвичайно важливим відкриттям. Специфіка розшукної і слідчої практики полягає в тому, що, з одного боку, необхідно до найменших подробиць вивчити психіку переслідуваного злочинця і, отже, чітко уявити можливі його вчинки, а з другого — мати якнайповніше уявлення про того чиновника чи групу чиновників, яким доручено виявити його і взяти. Тут мається на увазі комплекс професійних і природних даних. Нерідко буває, що той, хто вистежує, не справляється із завданням, і лише тому, що його вдача і вдача злочинця суперечать одна одній. Скажімо, надто підозріливий за вдачею своєю детектив може виявитися безпорадним перед наївним нехитрим злочинцем,— він не може припустити, що переслідуваний здатний скористатися такими примітивними засобами. Отоді-то виникає потреба узгодити якості того й другого, бо порушено рівновагу в психологічних даних переслідуваного й переслідувача.

Коли розшукна установа має справу з тривіальним злочином (у таких випадках і особа самого злочинця більш або менш ординарна), тоді головне знаряддя його розшуку й арешту — встановлення почерку злочину. Це дає змогу зарахувати злочинця до певної групи злочинців і продовжити розшуки його уже в межах встановленої групи. Метод виключення кінець кінцем і приведе до розшукуваної особи, причому, як це видно з практики, в дев’яноста випадках із ста — безпомилково.

Значно складніше, коли кримінальний багаж злочинця має певну октаву методів злочину, а може, навіть кілька октав. У такому разі не лишається іншого виходу, як вважати за почерк злочинця саме той широкий діапазон, і тоді лише аналогія допоможе зазирнути в таємницю його психіки. Та аналогії цього типу, на жаль, нечисленні. Отже, психіко-кримінальний тип такого злочинця є феноменом, а на шляху його виявлення й арешту здіймаються такі самі перешкоди, які постають перед бактеріологами на шляху відкриття невідомого мікроба., Для подолання цих перешкод криміналісти використовують різноманітні методи. Сам я часто вдавався до методу двійника, тобто вивчав людей, які — за зібраними даними — схожі з розшукуваною особою (але не з її злочином) рисами свого характеру. Спостерігати за ними, вивчати їх було досить легко, бо при цьому можливі особисті контакти. У такий спосіб я неодноразово одержував відповідь на запитання щонайпершої ваги: хто такий злочинець і що він собою являє. Коли цю відповідь знайдено, можна вважати, що особу розшукуваного встановлено.

Мені доводиться повторити дещо із сказаного раніше. В досьє Дати Туташхіа за багато років перебування його в абрагах набралася ціла клавіатура злочинів і засобів їх вчинення. Тут не могло бути й мови про те, щоб вивести одну характерну особливість, якою позначені всі його злочини, а ще важче було встановити, який з-поміж злочинів учинив Туташхіа, а який — інші. Отже, психічні особливості Дати Туташхіа залишалися незбагненними, а без цього потрапити нам до рук абраг міг лише через зовсім несподіваний випадок.

Людина, позбавлена можливості скористатися якимсь засобом для здійснення своєї мети, схожа на каліку, котра, скажімо, однорука і всі свої невдачі пояснює саме цим: якби я не однорука, я могла б наздогнати зайця! Саме в такому становищі перебував я протягом кількох років, поки зовсім несподівано не виявилося, що мій підлеглий Мушні Зарандіа виховувався разом з Датою Туташхіа в одній сім’ї, в одних умовах, вони жили разом багато років і, значить, мали між собою багато спільного.

Хоч це й суперечить професії жандарма, але, беручись до вивчення особи, яка нас цікавила, я виходив передусім із свого першого враження від неї, а не з висновків, одержаних внаслідок аналізу фактів. Я завжди віддавав перевагу особистим достойностям людини в усіх аспектах її діяльності. Не робив я винятку й для себе, завжди беручи до уваги свої власні достойності. Те, що враження, яке справила на мене людина під час першої зустрічі,— я з певністю можу сказати про це,— ніколи мене не підводило і що здатність ця ніколи мені не зраджувала, я вважаю за велику перевагу свого чуття. Цим чуттям я скористався й тепер, не взявши до уваги аналізу фактів, зібраних іншими, як того вимагала наша звичайна практика, а давши волю своїй інтуїції. Я склав повний список злочинів, що їх приписували Даті Туташхіа, звернувся до того образу позитивної особистості Мушні Зарандіа, який вималювався в моїй уяві під час першої зустрічі з ним