Вільям Фолкнер - Шум і лють, Вільям Фолкнер

Обіцяй

І чого б тобі за них потерпати Їдь собі така здорова та гарна

Обіцяй Я хвора Ти повинна пообіцяти чудувався хто придумав цей анекдот а втім він завжди вважав що місіс Бленд чудово збереглася як на свої літа а ще сказав вона Джеральда не інакше як на спокусителя котроїсь герцогині готує. Шріва вона називає цей гладкий юний канадієць двічі навіть не спитавши моєї згоди намагалася нас із Шрівом розселити; раз мене виселити хотіла, а другий…

Шрів відчинив двері в сутінки. У тих сутінках обличчя його плавало гарбузяним пирогом.

— Ну ж бо, попрощаймося щиро! Жорстока недоля може розлучити нас, але я нізащо не полюблю когось іншого. Нізащо!

— Не втямлю, про що це ти?

— А про жорстоку недолю, вбрану в вісім ярдів абрикосово забарвленого шовку та обтяжену-переобтяжену більшою ваготою металу — скільки його на кожен фунт її живої ваги! — ніж галерний прикутий раб. Я про цілковиту власницю й розпорядницю незрівнянного та взірцевого шалапутика-перипатетика, рівних якому не знала наша покойняща Конфедерація. — Та й розказав мені, як вона ходила до проктора із заявою, щоб Шріва відселили від мене, але проктор виявився ницо-затятим і відказав їй, що спочатку годилося б запитати Шріва, чи він на таке згоден. Тоді вона запропонувала, щоб він негайно послав по Шріва та й покінчив із цією справою, а проктор і цього не захотів зробити, й відтоді вона вітається зі Шрівом тільки крізь зуби. — Я ж бо поклав собі, — каже Шрів, — нічого кепського не говорити про жінок. Але за цією дамочкою повелося стільки сучих звичок, скільки в жодної іншої не знайдеш на всіх просторах оцих суверенних Штатів та й домініонів. — А тепер там на столі дожидає мене власноручний її лист, наказ барви й запаху орхідей. Ото коли б їй сказали що я пройшов мало не попід самим вікном знавши її лист за ним лежить і не Вельмишанована пані! Не мав я ще нагоди отримати ваше повідомлення але заздалегідь прошу пробачення за те що ні вчора не зміг ні завтра чи й після не Позаяк пам’ятаю що на черзі оповість про те як Джеральд попустив своїм чорнюком зі сходів та як той просив молив благав аби його увіпхнули до семінарії аби тільки ближче до мастра-маси Джеральда та як заливаючись слізьми біг він поруч коляси всю дорогу до вокзалу виряджаючи масу Джеральда Ліпше я вже зачекаю до іншого дня й іншої бувальщини про того мужа-драча що припхався на задвірок із шротівницею а Джеральд зійшов до нього перекусив ту пукавку надвоє віддав обидва уламки витер руки шовковою хустиною й кинув її ту хустину у вогонь Оцю я чув лише двічі

застрелив його крізь Я бачив як ви зайшли сюди тож дочекався зручного моменту та й собі зайшов подумав чом би нам не зазнайомитись сигару

Дякую я не палю

Від днів мого студентства навряд чи там що змінилося не заперечуєте Якщо я закурю

та прошу

Дякую я багато начувся сподіваюсь ваша матінка не розгнівається якщо я оцього сірника за ґратки про вас Кендейсі тільки про вас і говорила у Френч Лік я навіть приревнував не на жарт і кажу собі що ж то в неї там за Квентін такий треба б глянути що воно за тварючка бо розумієте як тільки я побачив цю дівчинку не приховаю від вас що я й помислити не міг що вона знай триндить не про когось чужого а про свого рідного брата навіть якби ви були єдиний на світі чоловік і то вона б не більше про вас говорила навіть про мужа свого стільки не то може ви таки закурите

Я не курю

Тоді й не наполягатиму а травичка таки непогана коштує мені по двадцять п’ять баксів сотня оптом беру в одного дружка в Гавані ну либонь там у Гарварді таки чимало змінилося я знай собі обіцяю що заскочу туди та все ніяк не випадає мені вже десять років як упрягся плуга перти ніяк не вирвуся з банку тоді коли в університеті вчаться ну з віком погляди змінюються що важило для мене в студентські роки те з віком самі розумієте розкажіть мені як воно там тепер

Я не розповім ні батькові ні матері якщо ви на те натякаєте

Не розповісте не ах он ви про що про те ну ви ж розумієте мені байдужісінько розповісте ви чи ні розумієте це просто нещастя ніякий не кримінал не я перший не я останній просто мені не поталанило може вам поталанило більше

Ви брешете

Не гарячкуйте я не хочу змушувати вас щоб ви вибовкували секрети і не хочу вас ображати звісно юнакові як оце ви подібні речі видаються куди важливішими але мине років п’ять

Я знаю тільки одне ставлення до ошуканства й навряд чи університет навчить мене чогось іншого

Ну ми з вами не в п’єсі діємо мабуть ви блискуче виступаєте на драматичному семінарі що ж ваша правда не варто їм про це говорити минуле воно минуло то й хай собі ну не варто нам з вами псувати стосунки через якусь дрібничку ви подобаєтеся мені Квентіне і зовнішній ваш вигляд ви не схожі на всіх цих провінціалів я радий буду порозумітися з вами я обіцяв вашій матінці зробити дещо для Джейсона але й вам залюбки підсоблю чом ні Джейсонові й тут підійде а от для молодика вашого калібру немає в цій дірі жодних перспектив

Дякую ви краще Джейсона тримайтесь він вам більше підійде

Я сам шкодую про ту придибенцію але ж я тоді ще хлопчик був і матері такої як ваша не мав аби вищих тонкощів навчила якщо ви скажете їй то тільки даремно болю завдасте еге ж ваша правда не варто це знати ні їм ні Кендейсі

Я ж сказав ні батькові ні матері

Послухайте хлопче гляньте-но на мене й на себе скільки як ви гадаєте хвилин ви б супроти мене протримались

Та довго й не доведеться якщо студентом ви ще й боксувати вчилися спробуйте то й побачите скільки протримаюсь

Ти клятий курдуплику не напрошуйся

Та вже спробуйте

Боже мій сигара і що б ваша матінка сказала якби я пропалив їй коминкову полицю ще вчасно встиг послухайте Квентіне ми ось-ось укоїмо