Волтер Айзексон - Стів Джобс

class="p1">Майк Скотг, з іншого боку, ніколи не дозволяв пристрасті до досконалості йти попереду прагматизму. Дизайн системного блоку Apple був лише одним із прикладів цього. Компанія Pantone, яка обирала кольори пластику для Apple, мала понад 200 відтінків бежевого.

— Жоден із них не подобався Стіву, — дивувався Скотт. — Він хотів вигадати новий відтінок, і мені довелося його зупиняти.

Коли потрібно було доробляти дизайн системного блоку, Джобс провів кілька днів у нервових роздумах, наскільки заокругленими мають бути кути.

— Мені було все одно, наскільки вони заокруглені, — казав Скотт.

— Я лише хотів, аби він нарешті визначився.

Інше непорозуміння виникло через інженерні лавки. Скотг хотів, щоби вони були по-стандартному сірі, а Джобс наполіг на спеціальному замовленні білосніжних лавок. Усе це переросло у скандал із Маркулою, в якого питали, хто має право підписувати платіжки — Скотт чи Джобс. Маркула підтримав Скотта. Джобс також наполягав на тому, що Apple має по-іншому поводитися з клієнтами. Він хотів, щоби з Apple II продавалася однорічна гарантія. Це здивувало Скотта, адже звичайна гарантія була 90 днів. І Джобс знову розридався, коли вони почали сваритися з цього приводу. Вони пройшлися навколо парковки, і Скотт вирішив погодитися з гарантією.

Згодом Возняк почав нарікати на стиль Джобса.

— Стів був надто жорстким із людьми. Мені хотілося, щоби наша компанія була наче родина, щоби нам було весело і щоби ми ділилися один з одним усім.

А Джобс уважав, що Возняк ніяк не може подорослішати.

— Він поводився геть по-дитячому. Воз створив справді хорошу версію Бейсика, та потім ніяк не міг зібратися і написати такий Бейсик, якого ми потребували, тому ми врешті-решт домовилися про це з Microsoft. Воз був дуже неорганізованим.

Але тоді особистим конфліктам можливо було зарадити і загалом через те, що компанія процвітала. Бен Розен — аналітик, чиї інформаційні бюлетені формували думку в технічному світі, вірив у Apple II з ентузіазмом. Незалежний розробник вигадав першу таблицю і особисту програму фінансів для персональних комп’ютерів

— VisiCalc, — і деякий час вони були доступними лише для Apple, перетворюючи комп’ютер на річ, необхідну для родин та організацій. Компанія почала приваблювати нових впливових інвесторів. Перший капіталіст-підприємець Артур Рок не був особливо враженим, коли Маркула прислав до нього Джобса.

— Він виглядав так, ніби тільки-но повернувся з Індії, де бачився зі своїм гуру, — пригадував Рок, — та й пахнув він так само.

Після того як Рок поклав око на Apple II, він уклав інвестиції та приєднався до команди.

Apple II продаватиметься протягом наступних шістнадцяти років. Кількість проданих комп’ютерів — близько шести мільйонів. Ця машина, як жодна інша, сприяла початку індустрії персональних комп’ютерів. Стівен Возняк заслуговує історичного визнання за дизайн вражаючої та відповідного програмного забезпечення, які стали чи не найбільшими особистими винаходами тієї ери. Але саме Джобс інтеїрував винаходи Возняка у зручні контейнери — від блоків живлення до гладеньких коробок. Він також створив компанію, яка розрослася навколо машин Возняка. Як згодом помітив Регіс Мак-Кена: «Воз зробив дизайн прекрасної машини, але вона і досі стояла б в аматорських магазинах, якби не Стів Джобс». Та, незважаючи на це, більшість людей уважали Apple II винаходом Возняка. Це спонукало Джобса зробити наступний крок вперед — крок до того, що він зможе повністю назвати своїм.

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

КРІСАНН І ЛІЗА

Той, кого покинули…

З того часу як Джобс закінчив школу й вони з Крісанн Бреннан провели літо разом, живучи у якійсь халупчині, вона постійно — то тут, то там — з’являлася у його житті. Якийсь період, після повернення Стіва з Індії у 1974-му, пара знову була разом у Яблучній комуні Фрідленда.

— Стів запросив мене туди — ми тоді були молоді, нам було легко й вільно, — пригадує Крісанн. — Енергія того місця йшла прямісінько до мого серця.

Коли вони повернулися до Лос-Альтоса, їхні стосунки стали виключно дружніми. Він жив удома й працював в Atari, вона винаймала невеличку квартиру та проводила більшість часу в Дзен-центрі Кобуна Чіно. На початку 1975-го Крісанн Бреннан уже зустрічалася з їхнім спільним другом Ґреґом Келгауном.

— Вона була з Ґреґом, але іноді верталася до Стіва, — згадує Елізабет Голмс. — Це була доволі типова поведінка на той час. Нас кидало туди-сюди, зрештою — то ж були сімдесяті.

Келгаун учився разом із Джобсом, Фрідлендом, Коткі та Голмс в Рідському університеті. Як і інші, він сильно заглибився у східну духовність, покинув університет і опинився в комуні Фрідленда. Там оселився у курнику розміром два з половиною на шість метрів, який перетворив на невеличкий будинок, піднявши його над землею на кількох піноблоках та пристосувавши помешкання для життя. Навесні до нього переїхала Бреннан, а наступного року вони вирішили здійснити паломництво до Індії. Джобс порадив Келгауну не брати з собою Крісанн, бо вона може заважати в його духовному пошуку, та, попри це, вони таки вирушили разом.

— Я була настільки вражена, як Стів змінився після Індії, що й собі захотіла туди, — розповідає Крісанн Бреннан.

Їхня подорож, яка розпочалася у березні 1976-го, тривала майже рік. За якийсь час у них закінчилися гроші, тож Келгаун автостопом їздив до Ірану, щоби навчати англійської у Тегерані. Бреннан лишалася в Індії, поки її хлопець не закінчував учителювання, а потім вони — кожен осібно — мандрували автостопом, щоби зустрітися в Афганістані. Світ у той час був зовсім іншим.

Згодом їхні стосунки зіпсувалися, і з Індії вони поверталися вже окремо. Влітку 1977-го Крісанн Бреннан приїхала до Лос-Альтоса, де якийсь час жила в наметі на території Дзен-центру Кобуна Чіно. На той час Джобс уже покинув батьківський дім і за 600 доларів на місяць винаймав, разом із Коткі, приміську садибу в Купертіно. Стиль життя шибайголів-гіпі, що жили у величезному будинку, який вони назвали ранчо Провінція, був чудакуватим.

— У будинку було чотири спальні, і одну з них ми час від часу здавали всіляким дивакам, включно зі стриптизером, який прожив там найдовше, — розповідає Джобс.

Коткі не міг утямити, чому Стів узагалі не жив окремо, адже на той час він уже міг собі це дозволити.

— Гадаю, він просто хотів мати сусіда, — розмірковує Деніел Коткі.

Попри те, що стосунки в Бреннан і Джобса були непостійні, за якийсь час вона теж поселилася в будинку. Це вже трохи починало нагадувати фарс. У будинку було дві великі й дві малі спальні. Джобс, що зовсім не дивно, мешкав у найбільшій, а Бреннан (яка тепер начебто й не була з ним) оселилася в іншій великій спальні.