Морок Елл - Опера, Морок Елл

Частина тринадцята. Родинна заплутаність.

- Що таке металік? Кіборг? Біоробот? – напосіла із запитаннями Налі.

Вони з Баком увійшли до кабінету. Бак увімкнув кавоварку. Хмикнув:

- Освіта на нашій планеті не те що шкутильгає, у неї здається немає однієї ноги: космоісторії, космобіології, космогеографії, і взагалі інформації про світ за межами нашої атмосфери.

- Добре, заповнюй цей пробіл бо у нашому інтернеті інформації я не знайшла.

- Раніше була. Щось від наших людей починають багато всього приховувати. Як би ми не просрали наш корінний народ, бо то буде гівно гівняне, - мовив Бак, - Тірту усе менше, мало народжується дітей. Лафі більше й більше, вони заповнюють собою усі сфери життєдіяльності планети. Вже частково контролюють інформатику і науку, дуже мало їх у мистецтві, та вони витісняють туди нас. Отже, металіки це вид людей. Відомо три планети населені металіками: Найта, Асон й стародавня Ноде. Маю надію що наш Тай найтієць, це буде простіше. Бо якщо нодієць, то невідомо скільки він терпітиме це усе і для чого.

- А чому не асонець? – поцікавилася Налі. Взяла філіжанку з кавою, сіла за свій стіл, комп’ютер не вмикала.

- У асонців біла шкіра, як перламутр, волосся біле, очі світлих відтінків. Найтійці і нодійці як Тай смагляві з яскравим кольором очей і темним волоссям. Структура тіла біометал. Як у нас білок тільки метал.

- Як же вони з Алі? – здивувалася молодша слідча.

- Металіки зовні як люди. Якось так… Не будемо, хоч, до них у ліжко лізти. Завдання нам, я шукаю судового захисника, ти шукаєш того генерала. Пропрацьовуємо план захисту у суді і втечу у разі смертельного присуду. І як ми у це влипли? Й ще, ти сьогодні ночуєш вдома. Я як лікар тобі виписую восьмигодинний сон.

- Добре, добре. Я їду до ла Гранджів, якщо той генерал - батько батька, то тай йому внук. Але він не назвав його дідусем.

- Я також про це подумав, але це той випадок коли краще запитати у них. Все вали займися справою, а я тут трішки влаштую допити начальству.

- Обережно, ти ніжно без насилля, нам у в’язниці вистачає одного шаленого.

- Та я ж сам спокій уособлення врівноваженості, - хмикнув Бак й запалив цигарку.

Налі подзвонила ла Гранджам й отримала запрошення.

Біля будинку ла Гранджів чергували мітингувальники та журналісти. Налі зупинила гравітав на другому рівні й під завивання розчарованого натовпу зістрибнула на терасу.

Журналістам було це заборонено, вони не мали права наближатися до будинку на п’ять метрів. Мітингувальників це менше стосувалося вони підбігали ближче й обкидали будинок мішками із сміттям.

П’ятеро поліцейських, з відділу вуличного порядку, ліниво спостерігали за людьми. Деколи не бачили неправового перетину умовної лінії.

У будинку було темно, великі скляні вікна закриті зовнішніми аварійними гратами. Такі використовуються під час сильного вітру.

Тераса була біля кімнати Тая. Налі увійшла огляділася, здавалося що Тай сьогодні прокинувся тут й збирався до театру. Піаніно під стіною з відкритим дашком, гітара на ліжку. На мольберті незавершене полотно припало пилом . Налі придивилася, то був портрет Алі. Розкиданий одяг, книжки на килимі біля низького ліжка.

- Вітаю панно Дені, - зустріти її піднявся Бертран, - Тай хотів забрати дещо звідси у свій новий будинок. Він просто жив. Просто жив, любив це життя.

Бертран закрив обличчя рукою.

- Усе буде добре пане Бертаране, - намагалася втішити його Налі.

- Хотів би я вірити, та суд так скоро. Ми хотіли найняти детектива, щоб вам допоміг, усі відмовляються. Кажуть що ті, які влазять у справи правової верхівки, гинуть. То ж ви обережно. Йдемо нам ла Морни принесли смачний пиріг. Сидять також замкнені і без роботи. Кікі мусили відвести до родичів у передмістя. І Муна звільнили з театру, він у розпачі. У мене своя трупа, але поки усе не заспокоїться, я переписав документи на свого помічника. Усе розсипалося. Я думав наше життя стоїть на міцному фундаменті. Чи життя взагалі можна побудувати на міцному фундаменті?

Вони спустилися. Налі відчула запах алкоголю. Мун ла Грандж сидів на дивані у домашньому атласному халаті, дивився крізь вузькі щілини захисних гратів на вулицю, слухав вигуки натовпу:

- Вітаю панно слідча. – мовив він не повертаючись, - Бачите як вони замкнули усю нашу сім’ю. Тая, який витягував їм навіть збиткові вистави, звільнили заочно. Мене - патріарха опери, повідомили листом. А я ж не бачив проблеми з лафі, думав то конспірологічні вигадки націоналістів. Бо ж до всіх потрібно ставитися з повагою? Як нам зустрітися із сином? Чому нас не пускають до нього? Чому всюди ці крикуни? – ла Грандж старший ковтнув алкоголь прямісінько із старої пузатої пляшки.

- Знищує усі запаси алкоголю у домі, - зітхнув Бертран, - Милий припини вже врешті нити, подзвони тому своєму шанувальнику з міністерства охорони здоров’я, може він має зв’язки у правовій структурі. Панно слідча у нас є шанс побачити Тая?

- Шанс є, - відповіла Налі, - Але це буде важко.

- Вам вдалося знайти щось що доводить невинність Тая? - запитав Мун.

- У нас є документи які можна використати у суді. Якщо нас не слухатимуть Алі оприлюднить їх у інтернеті.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍