Вже за кілька хвилин він біг сходами геть із підземелля. Очі щипало від сліз, які текли по щоках. Альбрехт не хотів, щоб це побачили сторонні.
Він сам вирішив поїхати до імператора, та негайно внести потрібну заставу.
Рада його застала через півгодини у коридорі, де були спальні Філіпа та Емми.
- Ал? – стурбовано спитала вона, присівши перед ним.
Альбрехт сидів на підлозі, обійнявши коліна руками та плакав.
- Все буде добре. Ти питав? – зрозумівши, що ні, вона погладила його долонею по плечу. – Стривай. Я зараз.
Ще через хвилин п'ятнадцять було віддано розпорядження виділити Кірту кімнату з охороною. Подивившись на Альбрехта Філіп махнув рукою, сказавши, що він того відпускає просто так, якщо Ал зможе порозумітися з ним.
Попереду на нього чекала важка розмова. Альбрехт боявся її до тремтіння в колінах. І навіть заспокійливе йому не допомагало.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мідь та Золото, Анна Стоун», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Мідь та Золото, Анна Стоун» жанру - Фентезі:
