Ренделі Фрейкс - Термінатор

першому поверсі біля «седана» вже роїлися, немов чорно-білі джмелі, патрульні машини. Серед метушні ніхто не звернув уваги на автомобіль, за кермом якого перебував чоловік, жодним чином не причетний до поліції.

Промінь прожектора вдарив у переднє скло «кадиллака». Різ та Сара припали до підлоги. Ритмічне гудіння двигуна машини посилювалося, неначе вона під’їхала до них впритул. Утікачі заклякли, притиснувшись одне до одного, але світляна доріжка перекинулася на сусідні машини.

— Чому саме я? — тихо спитала Сара. — Навіщо йому мене вбивати?

Різ наблизив губи до її вуха. З чого розпочати? Як пояснити людині з минулого, що станеться з усіма за сорок років?

— Це довга історія, — зрештою вимовив він.

— Все одно, розповідай!

Різ трохи відсунувся. Запах й волосся заважав йому думати.

— Згодом у вас тут розпочнеться війна. Атомна війна. І все це, — Кайл обвів рукою машину, маючи на увазі міста, країни, увесь світ, — загине.

Сара зазирнула Різові в очі і зрозуміла, що він сказав правду. Війна сталася. Чи то станеться? Вона відчула невідворотність у його рухах, словах, інтонації… Сара не ворушилася. Різ продовжив:

— Вижило небагато. У деяких районах земної кулі. Ніхто не знав, що спровокувало ядерний удар.

Він допитливо поглянув їй в обличчя. Чи розуміє? Чи вірить?

— Війну розпочали машини.

— Не розумію.

— Захисна комп’ютерна мережа. Наймодерніша система, якій цілковито довіряли військові. Вона контролювала всі розробки та випуск озброєння. Працювала, кажуть, бездоганно. Принципово інший рівень інтелекту. Система побачила в людях пряму загрозу для свого існування і в лічені хвилини вирішила долю людства. Цілковита ліквідація!

Різ змовк. Кинув миттєвий погляд на Сару, ніби оцінюючи її враження від почутого. Коли заговорив знову, його голос уже втратив попередню суворість.

— Війни я не пам’ятаю. Народився вже після неї. Важке було дитинство, голодне. Крилися в руїнах. Ховалися від летючих Мисливців-Убивць…

— Від чого ховалися?

— Летючі Мисливці-Вбивці — це пошукові машини серійного виробництва. Машини та зрадники-люди, що перейшли на їхній бік, зганяли тих, хто вижив, на роботи або ув’язнювали до концтаборів для подальшого використання…

Різ закотив по лікоть рукав своєї сорочки. Сара увіп’ялася поглядом у десятизначний номер на шкірі, попід яким було наколото вертикальні тонкі рисочки, схожі на касовий код товару у великих супермаркетах. Дівчина обережно провела пальцем по руці.

— Випалено лазером, — спокійно, пояснив Кайл.

Чоловік, який сидів поруч з нею, виявляється, побував у пеклі, створеному машинами для людей на землі. Пекло, в якому долю людини визначали механізми, що маркували людей, немов товар для продажу…

— Для використання на роботах залишали небагатьох. Прибрати трупи, наприклад. Команди ліквідаторів цілодобово нишпорили посеред руїн. Ті, хто переховувався в руїнах, жили а волосинку від загибелі.

Він опустив рукав і взявся перезаряджати автомат.

— Одного разу з’явилася людина, велика людина, — побожно додав він, — яка допомогла нам усім вижити. Вона навчила ас чинити опір і воювати по-справжньому. Знищувати загороджувальні електродроти концтаборів, перетворювати вбивць а купу брухту. Він повернув історію людства, яке опинилося у прірві, у зворотному напрямку!

Різ ледве стримував хвилювання.

— Ім’я цієї людини — Джон Коннор. Твій син, Capo! Ще ненароджений син!

Ці слова бомбою вибухнули у змученій свідомості дівчини.

Ні! Неправда! Вона не пам’ятала, скільки часу минуло, аж раптом відчула на своїх плечах міцні руки Різа. Розплющивши очі, вона побачила в його погляді таке невимовне страждання, о всі сумніви зникли. Дівчина повірила всьому, що він їй розповів, окрім останніх слів. Вона, Сара, і раптом матір неіснуючої дитини, якій доведеться жити в іншому часі? Порівняно з ним реальнішими виглядали навіть апокаліптичні уявлення про кінець цивілізації, стертої на порох ядерними бомбами.

— Ні, — рішуче мовила вона. — Це неправда!

Позаду знову спалахнуло світло фар. Різ штовхнув Сару й вони разом скотилися під сидіння. Заднє скло «кадиллака» розлетілося на друзки від потужної черги з автомату «СПАС-12». Різ гарячковито вмикав двигун. Наступна черга. Салон наскрізь прошило кулями. Сара зойкнула, замружилась і обхопила голову руками. Різ натиснув на газ і рвучко зрушив з місця. Термінатор діяв швидше, випереджаючи Різові дії. Варто було Різові рушити з місця, як Термінаторів автомобіль помчав паралельним проходом, щоб вистрибнути навперейми. Різ наосліп вів малину до виходу, не ризикуючи з’явитися у вікні. Він витиснув сорок п’ять миль на годину і неухильно збільшував швидкість.

Різ підвівся, визирнув у вікно і побачив, що Термінатор трохи випереджає їх. Різ нахилився ще нижче, і скло над його головою розлетілося, пробите градом куль. Не підводячись, Різ хопив свій автомат і зробив постріл над головою Сари. Куля влучила в задні дверцята патрульної машини. Різ вивернув кермо і кинув машину назустріч переслідувачеві. Тепер обидві машини рухалися борт у борт, наближаючись до виходу. Машина Термінатора зачепила бортом заднє крило сусіднього «шевроле» і, відставши від «кадиллака», завертілася на місці. Поліціянти чули стрілянину в гаражі і з полегшенням та гордістю відзначили, що «кадиллак», який блискавично помчав проспектом Колбі, неухильно переслідував свій хлопець. Патрульний за номером один-А-Дев’ятнадцять!

Термінатор швидко скорочував відстань між авто. Випадкові водії поспішали відвернути вбік від двох недоумків, що влаштували несамовиті перегони на всіх чотирьох доріжках. Нова черга пронизала корпус «ельдорадо». Настала мить, коли Різові набридло захищатися й тікати.

— Сідай за кермо! — крикнув він Сарі.

Якусь мить Сара розгублено дивилася на кермо. Машина мчала автострадою зі швидкістю вісімдесят миль на годину. Важеля перемикання передач Сара відшукати не спромоглася. Що ж, уперед на повній швидкості!

Різ до пояса висунувся у вікно й націлився» переслідувача. Термінатор крутонув убік, але й надалі залишався висіти на хвості в «кадиллака». Різовими пострілами розтрощило переднє скло, кіборг нахилився і притис автомобіль до шосейної огорожі. У повітря шугонув сніп іскор. Зробивши карколомний віраж, Термінатор газонув далі на швидкості кур’єрського потягу.

Роздивившись, Сара зрозуміла, що «кадиллак» зіскочив з магістралі на путівець, що закінчувався суцільним муром. Вона гукнула Різа, але в машині лише стирчали його ноги. Вітер відніс її слова вбік. Мур невблаганно наближався. Сара не пам’ятала, як це трапилося, але вона вхопилася за важіль перемикання передач і щосили смикнула його до себе. Коробка передач тріснула, запахло паленою гумою.

Влучним пострілом Різ поцілив Термінаторові у плече. Кіборг здригнувся. Він загубив декілька секунд, відновлюючи рівновагу систем, і занадто пізно помітив, як насувається кам’яна перешкода.

Сара затягла Різа до кабіни та крутонула кермо праворуч. Колеса заскреготіли й «ельдорадо» зупинився, неначе вкопаний, за фут від муру.

Термінатор увігнався в мур на швидкості вісімдесят дві милі за годину. Смугаста, чорно-біла машина зібгалася, наче чобіт.

Спочатку згасли відеокамери, потім від потужного удару вийшли