Анна Стоун - Мідь та Золото, Анна Стоун

- НЕ БУДЕ ТЕБІ ПРОБАЧЕННЯ! ТИ БІЛЬШЕ НЕ ПОТРІБНА!

– Прошу! Вибачте! – дівчина плакала з заплющеними очима. – Не лишайте мене!

– Не потрібна нам така дочка! Як казав один чоловік: я тебе породив, тебе й уб'ю!

- Я зроблю все, що хочете! Прошу! Не губіть мене! Я хочу жити! Я хочу бути коханою!

- НЕ БУДЕ ТЕБІ КОХАННЯ! - заревіла істота. - НЕ БУДЕШ ТИ РАЗОМ ЗІ СВОЇМ КОРОЛЕМ!

Арел заплакала ще дужче, відчуваючи, як згасають сили. Кожне слово Золотого Духа виснажувало її тіло. Їй було боляче й соромно від того, що вона накликала гнів того, кого так хотіла захистити – Гнів Духа.