Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

Як світ неправди, поставлений так поміж нашими членами, що споганює все тіло, запалює коло життя нашого, і сам запалюється від геєнни.

7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських створінь приборкується, і приборкана буде природою людською,

8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він лихо невпинне, він повний отрути смертельної!

9 Ним ми благословляємо Бога й Батька, і ним проклинаємо людей, що створені на Божу подобу.

10 Із тих самих вуст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

12 Хіба може, брати мої, фігове дерево родити оливки, або виноград — фіги? Солодка вода не тече з солонця.

13 Хто мудрий і розумний між вами? Хай він покаже справи свої в лагідній мудрості доброю поведінкою!

14 Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтеся та не кажіть неправди на правду,

15 це не мудрість, що ніби зверху походить вона, а земна, тілесна та демонська.

16 Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка річ лиха!

17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірна, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

18 А плід правди сіється творцями миру.

Якова 4

1 Звідки війни та сварки між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

2 Бажаєте ви та й не маєте, вбиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

3 прохаєте та не отримуєте, бо прохаєте на лихе, щоб вжити на розкоші свої.

4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зі світом, то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стає.

5 Чи ви думаєте, що даремно Писання каже: Жадає аж до заздрості дух, що в нас пробуває?

6 Та ще більшу благодать дає, через що й каже: Бог противиться гордим, а слухняним дає ласку.

7 Тож підкоріться Богові та противтеся Дияволові, то й утече він від вас.

8 Наблизьтеся до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистіть руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

10 Впокоріться перед Господнім обличчям, і він вас підніме!

11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закон обмовляє та судить Закон. А коли ти Закон осуджуєш, то ти не виконавець Закону, а суддя.

12 Один Законодавець і Суддя, що може врятувати й знищити. А ти хто такий, що судиш ближнього?

13 Як ви можете казати: Сьогодні чи завтра ми підемо у те чи те місто, і цей рік там проживемо, торгуючи й заробляючи.

14 Коли не знаєте, що трапиться з вами завтра? Бо ви пара, що на мить з'являється, а потім зникає!...

15 Замість того, щоб вам казати: Дасть Господь, будемо живі, то зробимо це або те.

16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

17 Отож, хто знає, як робити добро, та не робить, той має гріх!

Якова 5

1 А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:

2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!

3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той вогонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!

4 Ось голосить платня, що її ви затримали робітникам, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!

5 Ви розкошували на землі й насолоджувалися, серця свої вигодували, немов би на день забою.

6 Ви праведного засудили й убили, він вам не противився!

7 Отож, брати, виявляйте терпіння аж до приходу Пана! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, терпеливо чекає на нього, аж поки отримає дощ ранній та пізній.

8 Майте ж терпіння й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Пана!

9 Не нарікайте один на одного, брати, щоб вас не засуджено, он суддя стоїть перед дверима!

10 Візьміть, брати, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім ім'ям!

11 Отож, за щасливих ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про терпіння Йова та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.

12 А найперше, брати мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, означає так, а ні, означає ні, щоб не впасти вам в осуд.

13 Чи страждає хто з вас? Хай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!

14 Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє ім'я,

15 і молитва віри зцілить хворого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був скоїв, то вони йому пробачаться.

16 Отже, признавайтеся один перед одним у своїх гріхах, і моліться один за одного, щоб вам зцілитися. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!

17 Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...

18 І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!

19 Брати мої, коли хто з вас заблукає від правди, і його хто наверне,

20 хай знає, що той, хто грішника навернув на правильну дорогу, той душу його рятує від смерті та безліч гріхів покриває!

ПЕРШИЙ ЛИСТ ПЕТРА1 Петра 1

1 Петро, апостол Ісуса Христа, переселенцям розпорошеним: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, обраним

2 із передбачення Бога, Батька, посвяченням духа, на покору й кроплення кров'ю Ісуса Христа: Хай примножиться вам ласка та мир!

3 Благословенний Бог і Батько Пана нашого Ісуса Христа, що великою своєю милістю відродив нас до живого сподівання через воскресіння з мертвих Ісуса Христа,

4 на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,

5 що ви бережені силою Божою через віру на порятунок, яке готове з'явитися останнього часу.

6 Тіштеся з того, якщо навіть зараз доводиться бути трохи засмученими всілякими випробовуваннями,

7 щоб випробувана вогнем віра ваша, дорожча за золото, яке гине, була на похвалу, і честь, і славу при появі Ісуса Христа.

8 Ви його любите, не бачачи, і вірите в нього, хоч зараз не бачите, а вірячи, радієте невимовною й славною радістю,

9 бо досягаєте мети віри вашої — порятунку душам.

10 Цей порятунок шукали та досліджували пророки, що звіщали про ласку, призначену вам.

11 Вони досліджували, на яку пору чи на який час показував дух Христовий, що в них був, коли він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.

12 Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер повідомлено вам через благовісників духом святим, з неба посланим, на що бажають дивитися ангели.

13 Тому то, підперезавши стегна свого розуму та будучи тверезі, сподівайтеся на ласку, що прийде до вас з приходом Ісуса Христа.

14 Як слухняні, не потурайте колишнім пожадливостям вашого незнання,

15 але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усій вашій поведінці,

16 бо написано: Будьте святі, я бо святий!

17 І коли ви Батьком кличете того, хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху проводьте час вашого тимчасового мешкання.

18 І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,

19 а дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,

20 що призначений був іще перед закладинами світу, але прийде за останнього часу.

21 Через нього ви вірите в Бога, що з мертвих його воскресив та дав славу йому, щоб були ваша віра і сподівання на Бога.

22 Послухом правді очистіть душі свої через духа на щиру братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,

23 бо народжені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, словом Божим живим та вічним.

24 Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: Засохне трава то й цвіт опаде,

25 а слово Господнє повік пробуває! А це те слово, яке дане вам доброю новиною.

1 Петра 2

1 Отож, відкиньте усяку злобу, всякий підступ, двоєдушність, заздрість і всякі обмови,

2 і немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на порятунок,

3 скуштувавши, доброту Панову.

4 Приступайте до нього, до каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди його, але обрав Бог.

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в будинок духовний, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6 Бо сказано в Писанні: Ось кладу я на Сіоні каменя обраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірить у нього, той не буде осоромлений!

7 Отож бо, для вас, хто вірить, він коштовність, а для тих, хто не вірить — камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,

8 і камінь спотикання і скеля випробування, об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

9 Але ви обраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти того, хто покликав вас із темряви до дивного світла свого,

10 колись не народ, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!

11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви стримувалися від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

12 Поводьтеся поміж іншими добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, бачучи добрі справи, славили Бога в день відвідин.

13 Отож, коріться кожному людському творінню заради Пана, чи то цареві, як найвищому,

14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці вгамовували неуцтво нерозумних людей,

16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 Бо то до вподоби, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, несправедливо страждаючи.

20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це до вподоби Богові!

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклад, щоб пішли ми слідами його.

22 Не вчинив він гріха, і не знайшлося у вустах його підступу!

23 Коли його лихословили, він не лихословив взаємно, а коли він страждав, не погрожував, але передав тому, хто судить справедливо.

24 Він тілом своїм сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми померли для гріхів та для праведності жили, його ранами ви зцілилися.

25 Ви бо були як ті вівці заблукалі, та ви повернулися до пастиря й опікуна ваших душ.

1 Петра 3

1 Так само жінки, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поведінкою жінок,

2 як побачать вашу поведінку чисту в страху.

3 А окрасою їм хай буде не зовнішнє, заплітання волосся, золотих прикрас або одягу,

4 а захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.

5 Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що сподівалися на Бога й корилися своїм чоловікам.

6 Так Сара корилася Авраамові, паном його називаючи.