Bogdana reider - Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider

Єдність і Розкол

Два. року потому 

Храм джедаїв

Бути Майстром не легко особливо коли в тебе падаван дівчина підліток це та з'ясувати Гай Скайвокер ні він знав що підлящики іноді бунтують сам такий був  як тільки Кай Нарек его на Хот не відправив. Але Шмі, здається, вирішила перевершити його в цьому. Вона не лише діяла самостійно, але й наражала себе на небезпеку, не повідомивши його про свої наміри.

 

Гай сидів у своїй медитаційній кімнаті, глибоко вдихаючи та видихаючи, намагаючись знайти спокій. Він відчував, як його терпіння ставало випробуванням. Шмі сиділа навпроти нього, її погляд був спрямований вниз, вона виглядала розкаяною, але він знав, що їй потрібно більше, ніж просто слова вибачення.

 

— Шмі, — почав він, стараючись говорити спокійно, — ти знаєш, що твої дії були небезпечними. Ми джедаї, і ми повинні діяти як команда. Ти не можеш діяти самостійно  особливо у такій небезпечній ситуації.

Шмі підняла голову, її очі були повні рішучості.

 

— Я знаю, майстре. Я хотіла довести, що можу бути корисною, що можу діяти самостійно. Я не хотіла підвести вас.

 

Гай зітхнув, розуміючи її почуття. Він також колись був таким. Але він знав, що їй потрібно навчитися дисципліни та відповідальності.

 

— Я розумію твоє бажання довести себе, Шмі. Але ти повинна розуміти, що це не завжди про те, що ти можеш зробити сама. Це про те, як ти можеш допомогти іншим, працюючи разом. Ми джедаї, і наша сила в єдності.

 

Шмі кивнула, її обличчя було серйозним.

 

— Я розумію, майстре. Я буду старатися більше працювати в команді та не наражати себе на небезпеку.

 

Гай посміхнувся, відчуваючи, що вона дійсно розуміє його слова.

 

— Добре, Шмі. Я вірю в тебе. Але пам'ятай, що нам потрібно працювати разом. Ми сильніші, коли ми єдині.

 

Вона кивнула знову, її обличчя було сповнене рішучості.

 

— Я не підведу вас, майстре. Я обіцяю.

 

Гай відчув тепло в серці, коли дивився на свою падаванку. Він знав, що попереду ще багато випробувань, але він також знав, що вони зможуть подолати їх разом.

 

— Добре, — сказав він, піднімаючись. — А тепер продовжмо наші тренування. У нас ще багато роботи.

 

Шмі піднялася разом з ним, її обличчя було сповнене нової рішучості. Вона була готова до всього, бо мала поруч свого майстра, який завжди був готовий підтримати її.

 

— Так, майстре, — відповіла вона з посмішкою. — Тренуймося.

 

Вони вийшли з медитаційної кімнати, готові до нових випробувань і пригод. Разом вони могли подолати все, що їм підкине доля, бо їхній зв'язок був непорушним.

 

Шмі зітхнула, коли Гай відправився на місію без неї. Його не було вже тиждень, і хоча зазвичай це не викликало занепокоєння, цього разу він вирушив на Татуїн — місце, яке не вважалося найнадійнішим. Тому вона вирішила діяти. Для початку їй треба було дістати доступ до архівів джедаїв, щоб зібрати більше інформації про місію Гая.

 

Вона швидко пройшла коридорами Храму джедаїв, намагаючись не привертати до себе зайвої уваги. Всі джедаї були зайняті своїми справами, і ніхто не звертав на неї уваги. Вона прокралася до архівної кімнати та ввела свій код доступу. Екран засяяв, і перед нею з'явилися дані про місію її майстра.

 

— Татуїн... — прошепотіла вона, гортаючи файли. — Чому він пішов туди?

 

Шмі уважно вивчала інформацію, яку вдалося знайти. Виявилося, що Гай вирушив на Татуїн, щоб розслідувати діяльність групи контрабандистів, які могли мати зв'язок із ситхами. Це було набагато серйозніше, ніж вона могла собі уявити.

 

— Я повинна знайти його, — сказала вона сама собі, відчуваючи, як серце швидко б'ється. — Він може бути в небезпеці.

 

Вона знала, що це небезпечно і що їй, можливо, доведеться діяти самостійно, але вона не могла залишити свого майстра у біді. Вона взяла свій меч і вирушила до ангара.

 

— Шмі, тобі не можна йти самій, — почувся голос позаду. Вона обернулася і побачила свого друга, падавана, на ім'я Кіт Фісто

 

— Кіт, ти не розумієш, — відповіла Шмі, намагаючись приховати тривогу у своєму голосі. — Гай може бути в небезпеці. Я не можу просто сидіти та чекати.

 

Кіт Фісто підійшов ближче, його зелені очі були сповнені занепокоєння.

 

— Я розумію твої почуття, Шмі, але ти знаєш правила. Ми повинні повідомити майстрів і діяти разом. Якщо ти підеш одна, ти можеш тільки ускладнити ситуацію.

 

Шмі зітхнула, відчуваючи, як її рішучість трохи слабшає під тиском слів друга. Вона знала, що він правий, але страх за життя її майстра був надто сильним.

 

— Кіт, будь ласка, допоможи мені, — нарешті промовила вона. — Ми можемо повідомити майстрів, але я не можу чекати. Якщо ми підемо разом, шанси знайти його вчасно будуть набагато вищими.

 

Кіт задумався на мить, а потім кивнув.

 

— Добре, Шмі. Ми повідомимо майстрів, але я піду з тобою. Ми будемо діяти разом.

 

Шмі відчула полегшення і вдячність. Вона знала, що з Кітом поряд у неї буде більше шансів знайти та врятувати Гая.

 

— Дякую, Кіт. Ти справжній друг.

 

Вони швидко повідомили майстрів про ситуацію та отримали дозвіл вирушити на Татуїн. Майстри розуміли серйозність ситуації та погодилися, що діяти потрібно негайно.

 

Через кілька годин вони були вже на борту зорельота, що прямував до Татуїна. Шмі сиділа в кабіні пілота, її обличчя було сповнене рішучості. Кіт сидів поруч, готовий до будь-яких викликів.

 

— Ми зможемо знайти його, — сказав Кіт, намагаючись підбадьорити подругу.

 

— Ми зможемо знайти його, — сказав Кіт, намагаючись підбадьорити подругу. — Гай сильний і мудрий. Він не підведе нас.

 

Шмі кивнула, відчуваючи, як сили повертаються до неї. Вона знала, що її майстер справді сильний, але також знала, що навіть найсильніші можуть опинитися в небезпеці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍